За романом Ірен Роздобудько «Пастка для жар-птаха».

Багато років тому четверо підлітків, бравуючи один перед одним, роблять жахливий вчинок – убивство і пограбування літньої пані, відомої своїм неординарним минулим.
...Пройшли роки. Учасники трагедії стали дорослими людьми і зібралися знову, щоб з'ясувати – у кого ж все-таки знаходяться коштовності вбитої. У результаті з'ясування відносин починається ланцюжок дивної загибелі колишніх «подільників». Ті, що залишилися живими підозрюють один одного.
Але розв'язка історії перевершила всі їхні підозри...

Розповідь про народження, історію становлення та розвиток Національної збірної України з футболу у період з 1992-го по 2022-й роки.

У фільмі беруть участь Андрій Шевченко, Олександр Шовковський, Олег Блохин, Йожеф Сабо, Леонід Буряк, Юрій Калитвинцев, Владислав Ващук, Олексій Михайличенко, Руслан Ротань, Андрій П'ятов, Тарас Степаненко, Андрій Воробей, Артем Мілевський, Дмитро Михайленко, В'ячеслав Шевчук, Олександр Зінченко, Роман Яремчук.

У 1941 році мешканку с. Паришків, Київської області Марію Гаркавенко вивозять на примусові роботи до Німеччини. Вона поповнює ряди так званих остарбайтерів і сльозами та потом розписується на ганебній сторінці історії людства, яка увійде в підручники під назвою «Сучасне рабство».

У 1943 році Марія відправляє додому три листи, але жодного з них родина не отримує. Тільки на початку 2010-х випадково стає відомо, куди поділись вісточки Марії.

Після звільнення Києва радянськими військами 57 тисяч листів українських остарбайтерів з Київського поштамту наказано не доставляти адресатам. Десятки тисяч українських родин залишаються без вістей від своїх рідних.

Всі невручені листи дивом зберігаються у фондах Державного архіву Київської області. Ними цікавиться група істориків та волонтерів на чолі з Віталієм Гедзем, директором Макарівського краєзнавчого музею. Так виникає проєкт «НепрOstі листи».

З власної ініціативи та за власний кошт активісти оцифровують старі листи, виготовляють їх точні фотокопії, проводять роботу із розшуку родичів авторів та організовують у селах Київської області спеціальні заходи-вручення листів остарбайтерів. За два роки проведено понад 50 зустрічей, вручено 700 копій листів.

Серед інших, до рук волонтерів потрапляють листи Марії Гаркавенко. Жінка ділиться із родиною тяготами життя у неволі: «Посилочку получила за яку дуже дякую що не забуваєте мене і два зубки часнику то розділила по кусочку та так смачно з’їли за півтора року первий раз».

Листи українських примусових працівників на Батьківщину пронизані сумом за рідними та болем безнадії. Автори не знають, чи повернуться колись додому. Вони також не знають, що більшість із них після повернення вкинуть у концтабори, а решта довгі роки житимуть із тавром колаборантів.

«Коли я вже побачуся з вами мої рідні, чи може вже не прийдеться. Як я вже скучила за вами усіма то не можу і описати і розказати. Часто усіх споминаю.», – пише батькові Марія Гаркавенко.

У 2020 році Марії Гаркавенко виповнилося 100 років. На ювілей зібралася велика дружня родина. А команда проєкту «НепрOstі листи» замість подарунка вручила жінці три її листи, які йшли до Паришків 77 років.