Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Злі духи

Україна 2025

Жанр Детектив Містика

Режисер Денис Тарасов

В ролях Олександр Яцентюк Олександр Ярема Іван Залуський Дмитро Палєєв-Барманський Яна Ключник Ізабелла Меркулова

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Джокер

90 хвилин - Україна 1991

Жанр Бойовик

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Юрій Кузьменко (II)

В ролях Валерій Сторожик В'ячеслав Молоков Андрій Болтнєв Тетяна Агафонова Лев Лемке Тигран Кеосаян Віктор Павловський Олександр Буреєв Юрій Вотяков

Рейтинг

Кінокритиків: 6, Глядачів: 0

Спадкоємець

77 хвилин - Україна 2000

Жанр Драма

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Віктор Ноздрюхін-Заболотний

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Палець

7 хвилин - Україна 2015

Жанр Комедія

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Юрій Карабак

В ролях Олексій Зубков Василь Баша Михайло Жонін Ірина Бібік Андрій Корженівський

Заводський токар Кирило, який прийшов на роботу після пиятики, шукає спосіб похмелитися. Але всі його зусилля марні, тому Кирило використовує нещасний випадок на виробництві на свою користь…

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

12 стільців

164 хвилин - Росія Україна 2004

Жанр Мюзикл Комедія Екранізація

Режисер Максим Паперник

В ролях Микола Фоменко Ілля Олейніков Людмила Гурченко Ніна Усатова Юрій Гальцев Ольга Волкова Анжеліка Варум Олена Лебенбаум (Воробей)Олег Школьник

За однойменним романом Іллі Ільфа і Євгена Петрова.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

...Бережани, Бирижини...

9 хвилин - Україна 2015

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Василь Павук

Передати дух міста. Показати кілька граней шліфованого віками, дивовижного, старого та водночас сучасного міста Бережани.

Фільм входить до альманаху короткометражних документальних фільмів Місцеві.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Велике світле майбутнє

3 хвилин - Україна 2019

Жанр Анімація

Категорія Короткометражний анімаційний

Режисер Роман Лисенко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Блондинка помирає двічі

5 хвилин - Україна 2004

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Віра Яковенко

Вона хоче його, а він хоче комп’ютерну гру. Хто переможе?

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Повернення

12 хвилин - Україна 2018

Жанр Трилер

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Макс Пшеничний

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Миколаїв. Хроніки протесту

63 хвилин - Україна 2019

Жанр Документальний Хронікально-документальний Публіцистика

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Жанна Максименко-Довгич

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Онлайн кінобаза України