Фільм з кіноциклу «Обрані часом».

Фільм присвячено народному артисту України Стефану Турчаку (1938-1988) – видатному майстру музичного мистецтва України, диригенту із світовим ім’ям, який зробив чималий внесок у світову музичну культуру.

Війна спустошила українське місто Буча, мешканці якого зазнали неймовірної жорстокості та страждань. Якщо надія залишається слабким проблиском, воля до виживання все ще пробивається у цьому фільмі.

Воєнні злочини переслідують мешканців Бучі через роки після російської окупації. І все ж, серед тіл і руїн, вони об'єднуються з рішучістю продовжувати жити далі. Діти репетирують шкільні вистави, вдови відбудовують свої будинки, а пари починають подружнє життя навіть тоді, коли солдати повертаються на фронт – можливо, щоб ніколи не повернутися. Ніщо не може підготувати людей до життя в суспільстві, сформованому війною, і з плином часу розколи в громадах стають все більш очевидними. Чи достатньо сильна демократія, щоб тримати народ разом?

За мотивами оповідання Генріха Белля.

Новий Закон вступив у силу. І тепер, незважаючи на нестерпні умови життя, найвищий обов’язок кожного – бути щасливим і завжди посміхатися. А тих, в кого сумне обличчя, вважають зрадниками і жорстоко карають.