Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Київ. Фільм четвертий. Святий Київ наш великий

19 хвилин - Україна 1993

Категорія Короткометражний документальний

Столиця Київської Русі та сучасної України – золотоверхий Київ. Легенда його виникнення, перші київські князі, стародавні народні обряди, прийняття християнства. Печерський, Братський, Межигірський монастирі.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Злегка прочинені двері

89 хвилин - Україна 2022

Жанр Комедія

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Хачатур Васілян Олександр Биков

В ролях Римма Зюбіна Олександр Биков Анастасія Остреїнова Сталіна Лагошняк Олена Узлюк Олександр Мельник Ігор Пазич Василь Голуб Максим Костюнін

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Школа

Україна 2013

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Сергій Андрушко

Містечко Ромодан на Полтавщині навпіл розділяють півтора десятка колій, якими проходять швидкісні потяги. З кожного боку залізниці є своя школа. Втім, влада вирішує одну закрити.

Батьки схвильовані – дітям доведеться ходити через залізничний переїзд. Починає діяти батьківський рух за збереження школи. Його очолює Олександр Коршак. Він надсилає десятки інформаційних запитів. З відповідей випливає, що школу закривають через брак коштів. Тим часом громада села дізнається, що селищному голові купують новий службовий автомобіль. На річне утримання школи вистачає коштів менше, ніж вартість двох таких автомобілів…

Фільм входить до альманаху короткометражних документальних фільмів Відкритий доступ.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Кайрос

54 хвилин - Україна 2008

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Інна Павлічук

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

У повітрі

75 хвилин - Україна 2023

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Оксана Сигарева

Молоді українські циркові акробати розвивають свою майстерність та виступи у повітрі. Та одного разу вікова будівля цирку та представники місцевої влади кидають виклик їх мріям. Тепер війна забрала їхній дім, і вони вирушили в подорож, щоб розповісти про себе світу.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Дорога Валю

22 хвилин - Україна 2011

Жанр Документальний Фільм-портрет

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Світлана Тимошенко

Фільм-портрет української акторки, професорки Валентини Зимньої.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Фото

15 хвилин - Україна 2013

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Анатолій Максим'юк

В ролях Себастьян Антон Аліна Полякова

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Хайт

9 хвилин - Україна 2022

Жанр Мок'юментарі

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Сашко Протяг

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 5

Шанс

13 хвилин - Україна 2010

Жанр Драма Соціальний

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Олександр Фомічов

В ролях Віталій Гарбузюк Наталія Дмитрук Анатолій Зубенко

Мама дізнається, що серйозно хвора на рак. Син тим часом отримує запрошення на участь у фестивалі. Дізнавшись про хворобу матері, він починає підготовку до фестивалю, щоб виграти необхідну суму для лікування.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Шлях Гідності

12 хвилин - Україна 2016

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Станіслав Холодний

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Євгенія Сівоок

Акторка

Віталій Тихоліз

Актор

Онлайн кінобаза України