За однойменним романом Тетяни Устинової.

Молода Марія Вепренцева – секретар-референт відомого письменника детективів Дмитра Родіонова. Дівчина старанно виконує свої обов'язки та знає всі звички роботодавця. Також Марія сама виховує 13-річного сина Сильвестра. Дмитро має вирушити у ділову поїздку до Києва. Книжковий видавець Марков не хоче, щоб Родіонов їхав до української столиці. Там письменник повинен зустрітися з впливовим Борисом Головко, який має намір запропонувати надзвичайний гонорар за право екранізувати його твори. До того ж Маркова зачіпає той факт, що Дмитро завжди відмовляв йому в подібній справі.

Тетяна також готується полетіти в Київ. Раптом їй починають надходити погрози. Невідомий натякає, що в разі, якщо Дмитро полетить, постраждає її син. Незабаром на порозі квартири секретарки і зовсім з'являється сестра, з якою вона не бачилася 9 років. У минулому родичка страждала від наркотичної залежності. Тепер вона просить Марію виручити її, давши велику суму грошей. У Вепренцевої немає стільки коштів, але сестра погрожує розповісти Сильвестру правду, яку так старанно приховує його мати. Дізнавшись про проблему помічниці, Дмитро йде назустріч і вмовляє її взяти сина з собою до Києва. Письменник впевнений – погрози виходили саме від сестри Марії, і тепер все буде добре...

1986 року в Києві було незаконно знищено найбільший витвір мистецтва Європи – Стіну Пам'яті, а разом з ним з історії мистецтва викреслено імена двох її авторів – Ади Рибачук та Володимира Мельниченка.

Ця історія вже багато років зберігається в найсуворішому секреті й відома лише вузькому колу творчої еліти. Усі спроби авторів домогтися справедливості та бути почутими призводять лише до ще більшого опору їм з боку влади. Їхні імена поступово викреслюються під усіма великими роботами, зі списків українських художників, а на довершення всього 2004 року їхню майстерню незаконно списали та намагалися відібрати. Ця подія накладає остаточний відбиток на здоров'я Ади, і зі словами «Я більше не можу перебувати в цій круговій брехні, можливо, ти один зможеш зробити те, що нам обом не вдалося» Ада помирає.

Протягом 7 років знімальна група спостерігає за тим, як розвивається ця історія, за мужністю Володимира, який, попри похилий вік та інші труднощі, продовжує свою боротьбу в ім'я Ади та їхньої спільної творчості, за тим, як він у результаті за участю нового покоління досягає колосальних результатів.