За однойменним романом Віктора Веретенникова.

Незадовго до розпаду СРСР з молодих хлопців збиралися будзагони і посилалися в Сибір на прокладку ліній електропередач. Саме там головний герой на ім'я Сашко закохується в Дарину.

Після закінчення робіт будзагін з Дариною виїхав з тайги, Сашко ж вирішив залишитися заробляти гроші. Через 20 років подорослішав та розбагатівши, ставши олігархом, якого оточення стало називати Олександром Великим, повертається додому.

Він закохується в журналістку Надю, яку виграє в карти, і фінансує її телепередачі. Сама ж дівчина кохає молодого хлопця телеоператора, який з нею працює разом. Олігарх нічого не може зробити для того, щоб Надя відмовилася від коханого, і вирішує вбити його. За задумом, померти хлопець повинен на іподромі.

У центрі сюжету – кардіохірургиня Віра. Її життя руйнується, коли чоловік залишає її з маленькою донькою та хворою мамою, а на порозі дому з’являється жінка, яка називає себе його дружиною.

Віра змушена повернутись у лікарню, в якій працювала раніше, аби забезпечувати родину. Жінка віддано рятуватиме людські життя на операційному столі, попри те, що власне – перетворилося на пітьму.

Фільм розповідає, як під час війни Одеський національний художній музей проводить виставки сучасного мистецтва, театр Куліша працює у звільненому Херсоні, а «Виделка fest», організатором якого є військовослужбовець Сергій Гнезділов, збирає митців у Вилковому. 

У фільмі висвітлені історії херсонців Юлії Манукян та Олександра Жуковського, які створили резиденцію в окупації, шлях культурної дипломатії української співачки Джамали й мистецький спротив кримського художника Антіка Данова.

Фільм розповідає про дитячі роки Степана Бандери.

Це перший фільм з циклу стрічок, присвячених 50-річчю з дня народження відомого політичного діяча України.