Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Обіцянка. 2020

2 хвилин - Україна 2020

Це дуже особиста історія про те, наскільки все взаємопов'язане. Про стосунки дітей і батьків, екологічну освіту та відповідальність за стосунки з людьми і природою.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Дефіцит уваги

11 хвилин - Україна 2023

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Ярема Голота

Стрес на тлі війни розкриває нашу справжню сутність. У випадку з автором і темою фільму це стало чітким усвідомленням і діагнозом СПАУ (синдром порушення активності та уваги).

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Холодна кава

31 хвилин - Україна 2021

Жанр Драма

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Анастасія Дяченко

В ролях Роман Муленко Каріна Дєнєва Ірина Гришак Павел Примарк Юлія Самсон Яна Степанова

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Українка

92 хвилин - Бельгія Франція Швеція Україна 2025

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Віктор Норденсьєльд

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Коп з минулого 5

Україна 2025

Жанр Детектив Комедія

Режисер Микола Каптан Олександр Сальніков Денис Яроцинський

В ролях Дмитро Суржиков Павло Текучев Даша Трегубова Михайло Кришталь Сергій Дерев'янко Олена Фесуненко Дарія Творонович Олександра Епштейн Олексій Зубков

Капітан міліції Олег Долін відкриває очі на лікарняному ліжку і дізнається, що в комі він пролежав близько 20 років. За цей час світ змінився, міліція перетворилася на поліцію, рекет і «братки» залишилися в минулому, а у нинішній реальності всі «сидять» у ґаджетах, знімають блоги і, що зовсім дивно, їдять суші барабанними паличками. Для «прибульця» з лихих 90-х, який зберіг професійні навички, серце і душу молодого хлопця, знайдеться робота і в новій поліції. Адже, як і раніше, погані хлопці роблять погані вчинки...

Засновано на форматі німецького серіалу «Der letzte Bulle».

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

До побачення, сінефіли

66 хвилин - Україна 2014

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Станіслав Битюцький

Історія про людей, закоханих в кіно, і країну, яка переживає найскладніший період.

Декілька друзів, які познайомились на кінофестивалі «Молодість», зустрічаються, щоб провести одного з них до Беоґрада. Так розпочинається їхня подорож: від особистих спогадів до спогадів про свою країну, від маленької кімнати до таємничості київської ночі. Фінальна точка їхніх пригод – прощальна вечірка, де реальність та кіно знову стануть єдиним цілим.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Козаки йдуть

94 хвилин - Україна 1991

Жанр Історичний

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Сергій Омельчук

В ролях Михайло Голубович Інна Капінос Олег Масленніков Юрій Муравицький Олександр Задніпровський Андрій Борисенко Юрій Мажуга Володимир Коляда Юрій Потапенко

Україна кінця XV сторіччя. Несподівано зникає весь виготовлений на мануфактурах порох. Козаки під керівництвом Максима Тритуза збираються разом, щоб розшукати один з обозів, який везе порох на Січ.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Ні слова про кохання

Україна 2018

Жанр Мелодрама

Режисер Антон Азаров

В ролях Юлія Топольницька Артем Алексєєв Фатіма Горбенко Михайло Гаврилов Валерія Ходос

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Туди, де є любов

1 хвилин - Україна 2018

Жанр Соціальний

Режисер Сергій Зінчук (II)

В ролях Ніна Ніколаєва Руслан Пухальський Тамара Булига Веніамін Мєшков Роман Коваль Руслан Коваль

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Вугілля і екологія

17 хвилин - Україна 1991

Жанр Науково-пізнавальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Євген Бєлкін

Турботи про вугілля неминуче пов’язані з турботами про екологію. Розробки оригінальних технологій для впровадження у Кузбасі, Донбасі, Караганді.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Онлайн кінобаза України