Формат Фільм
Категорія Повнометражний ігровий
Жанр ДрамаІсторичний
Виробник ІнсайтМедіаОдеська кіностудіяTanaris Production
Дистриб’ютор Своє Кіно
Режисери-постановники Олександр Денисенко
Сценаристи Олександр Денисенко
Оператори-постановники Олександр Кришталович
Художники-постановники Ігор Філіппов
Композитори Мирослав Скорик
Звукорежисери Сергій МовчанОлександр ЛіберманДмитро КонопляникОлег КульчицькийМаксим Гладецький
Режисери монтажу Віктор Маляренко
Художники з костюмів Інга Житня
Художники із гриму Лариса Сапанович
Режисери Кирил ГришаІгор ГнатенкоТарас Ткаченко
Оператори Сергій Смичок
Кастинг директори Марина ІвановаАйман Джанетова
Продюсери Володимир ФіліпповАндрій СуяркоАлла ОвсянніковаОлександр Коваленко (II)
Виконавчі продюсери Дарія Азімова
Лінійні продюсери Андрій ПолікашкінЕльміра Іскакова
Актори 1-го плану Борис ОрловАкнієт ОринтайЮрій ШульганГанна ТопчійОлександр ПожарськийОлег ВолощенкоРоман ЛуцькийБогдан БенюкАнастасія ЧуднаНуржуман Іхтимбаєв
Актори 2-го плану Володимир ДенисенкоДемесін КадирбекАндрій ЖурбаНуржан СадибековЄвген ЮхновецьГеннадій СкаргаВолодимир ПітеровВолодимир ЛевицькийОлеся ГолубБогдан ПаршаковОлександр ГалафутнікВероніка ШостакІгор ГеращенкоВіктор РибченкоРоман ФедосєєвМарина Май-КуклінаТетяна Паршакова-СаковськаІгор ГнатенкоЄвген ІвановРоман ЯсіновськийТимур АраловСергiй ВинокуровСтаніслав ГолопатюкОлександр ІваненкоВолодимир РоманкоІнна ШмігельРостислав ІвановЗлата ШвецьМарина КлімоваМаксим РижеволОлександра БабійПетро СташенкоАльберт СолдатовМихайло ЧертілінМикита БикановЄвген МеркуловРоман ЧеркасМикола ГладкийОлександр ФомюкДмитро РудькоВладислав МаленцовБорис ТалькоЮрій ІвасюкБогдан ЛободаСергій ПоповДмитро ШейкоДжаміль АсанНукетай МишбаєваШинар ЖанисбековаМедгат УміралієвФіліп ВолошинОлег ПолторацькихТетяна ФостерКенес АзімовАліна КамаловаЯрослав ШиндерАндрій СадовськийВлад ВержбицькийСергій ВеличкоЄвгеній БарабановВ'ячеслав ПавліоглоМихайло ЗемськийВладислав ДмитренкоСергій Ярий
Актори озвучування Михайло ЖонінЮлія ПеренчукКатерина БашкінаТамерлан БогатовДмитро БузинськийДмитро БзенкоПавло ГоловВолодимир ЖукХристина КисельоваВікторія КулінічЮліан КухлевськийВікторія МоскаленкоСергій СолопайРоман СолошенкоСергій КияшкоРоман Колодій
Саундтрек Katya Chilly (Катерина Боголюбова)Кирило БородінМарія Хмельова
Рік створення 2019
Мова УкраїнськаРосійськаКазахськаПольська
Прем’єра в Україні 24 вересня 2019
Прокат в світі з 24 серпня 2020
Прокат в Україні з 24 вересня 2020
Бюджет ₴ 44 110 000
Бокс офіс Україна (за весь період) ₴ 532 510
Глядачі в кінотеатрах 5000
Нагороди
Розповідь про останні 3 місяці заслання Тараса Шевченка у Казахстані. Того літа поет, засланий на військову службу в російській царській армії, отримує повідомлення від друзів із Петербургу: його особисто помилував цар Олександр II. Однак військове керівництво Новопетрівського форту не поспішає повідомляти про це Тараса і видавати указ про його звільнення. Більше того, таємний агент з Петербургу намагається зробити все, аби поет залишився тут назавжди.
Увійдіть для того, щоб залишити рецензію або коментар
Якщо у вас виникли будь-які технічні складнощі, будь ласка, напишіть нам листа на info@dzygamdb.com, або скористайтеся Telegram за номером +38(096)889-21-91
З питань розміщення реклами звертайтеся за адресою: ad@dzygamdb.com. Варіанти розміщення дивіться за посиланням
В очікуванні свободи: рецензія на фільм “Тарас. Повернення”
Уявіть собі довготривалий серіал про Тараса Шевченка, де описано його життєвий шлях в подробицях. І ось глядач вмикає проміжну серію, де події розвиваються під час заслання “кобзаря” у Новопетровській фортеці на півострові Мангистау. Чому він там, хто його друг, а хто ворог, і чому в нього закохана кожна перша героїня історії – можна взнати лише з попередніх серій, які шукайте в біографічних очерках чи за лаштунками сценарію.
Оператор зосереджений на степових пейзажах Казахстану. Режисер – на негуманному армійському ладі російських військових, покаранні за втечу та сімейних кризах. Це робить заслання Шевченка фоном для подій, які вибудовують сюжет, а заявлене у назві повернення – неминучістю до всього, що відбувається.
Тарас медитує з перервами на поетичну рефлексію в тривожних видіннях і безперервно чекає. А всі жіночі зітхання, покарання та полювання на кроля – лише відтягують час до того самого моменту, коли човник відчалить.
Цікава участь у проєкті Романа Луцького, який і сам скоро предстане в ролі кобзаря, але із самурайським мечем замість листків поетичних чернеток. В “Тарасі. Повернення” поет також бігає та стрибає, і це справляє позитивне враження після звички споглядати скам’янілі портрети класика, але єдине, що дійсно має сенс за увесь фільм – сцена з огірком і діалогом про “я перед тобою ні в чому не винен”. Без епілогу для любовного трикутника та показових страждань другорядних героїв.
Кого і що грає Бенюк? Так само не зрозуміло, як і в нещодавній “Толоці”. За картину й без впізнаваних облич відмінно говорить її контекст створення, та непоганий сеттінг із зануренням в період кількох місяців з життя поета, але все руйнує передбачуваність фіналу, відсутність виразних діалогів та необхідної глибини, яка могла б бути здобута якщо не через драматургію, то через поезію та пояснення мотивації героїв.
Борис Орлов у ролі поета виглядає цілком органічно. Він дивиться повз жінок і ворогів постійно вдалечінь, змінюючи сакральні казахські степи та печери на аули та форт, і так по колу. Він чекає, і це – все, чим він зайнятий протягом стрічки.
Без контексту зйомок картина стає прозорим фантомом про бунтаря, об якого сама по собі розбивається будь-яка деспотія. Але найбільший провал стрічки здається якраз навмисним: якщо у фільмі в 90% діалогів використано російську мову, це не привід через правила кінопрокату знущатись над глядачем поверхневим дубляжем.
Мальовничі пейзажі та контур ідеї кінопроєкту – неодмінні плюси картини. Але їй скоріше судилося залишиться черговим позабутим етапом на шляху становлення українського кінематографу в пошуках самого себе. Глядач так і залишається в очікуванні свободи поета в кінематографічній площині, яка так “по-нолановськи” була попередньо заявлена.