Рецензії
Максим Оса: золото Песиголовця
Дмитро Сидоренко

Оцінка

Хороша літературна основа й крутий сетинг могли б зробити фільм нашим "Відьмаком". Проте виробничі складнощі й бюджетні обмеження підрізали стрічці крила. І якщо сюжет картини й спецефекти можна назвати хорошими, то екшн сцени й фехтування аж ніяк не відповідають сучасному кіно. Найгірше ж, що сталося з картиною - це гра акторів, настільки театрально гротескна, що весь фільм сприймається недолугим фарсом. Шкода, адже, знаючи на що спроможний Мирослав Латик, хотілося б побачити його роботу з повним бюджетом та достатніми ресурсами.

Рейтинг

Кінокритиків: 5, Глядачів: 6
Я працюю на цвинтарі
Дмитро Сидоренко

Оцінка

Книга Паштета - збірка новел про кохання й образи, життя та смерть на фоні цвинтаря. Фільм спробував нанизати ці історії, немов намисто, на один сюжет з центральним персонажем - керівником похоронного бюро київського кладовища Сашою у виконанні Віталія Салія. Цільною картина не виглядає, бо деякі епізоди злітають, як неслухняні намистини, з сюжетної канви. Проте фільм все одно хороший, і драми героїв чіпляють за живе. Попри здавалося б похмуру естетику кладовища і чорний гумор про смерть, це життєствердна історія.

Рейтинг

Кінокритиків: 7, Глядачів: 9
Машина сновидінь
Дмитро Сидоренко

Оцінка

Хороша замальовка про творчих людей в індустріальних містах, які виходять за межі вахт та розпорядків і мріють про вічність.

Рейтинг

Кінокритиків: 7, Глядачів: 0
Віктор_Робот
Дмитро Сидоренко

Оцінка

Нечасто нас бавлять анімацією. І не якоюсь 3D картинкою, що хоче бути схожою на західні аналоги, але відстає на десятиліття, а приємним і теплим 2D з власним стилем. Стиль виконання й сюжет розраховані на дітей дошкільного й молодшого шкільного віку. Пісні від «Dakh Daughters» та Марко Галаневича («ДахаБраха») й музика від Антона Байбакова доповнюють цю симфонію.

Рейтинг

Кінокритиків: 8, Глядачів: 9.5
Снайпер. Білий Ворон
Дмитро Сидоренко

Оцінка

в прокаті з 24.08.2022

Рейтинг

Кінокритиків: 7, Глядачів: 8.75
Снайпер. Білий Ворон
Дмитро Сидоренко

Оцінка

Фільм «Снайпер. Білий Ворон» вийшов класним екшном про війну з росіянами без сповзання в ура-патріотизм. Хоча автори й дуже прямолінійно поставилися до другорядних персонажів. Якщо Тарас – то відмінник, а Іван – то хуліган. Якщо журналістка місцевої преси – точно стерво, яка розмовляє російською. Микола Воронін стає Вороненком, щоб уже точно українське коріння, а Сєрим може бути тільки російський боєць. Звичайно, фільму не вистачає масштабу. В наших реаліях при бюджеті у 30 млн грн не варто сподіватися на батальні сцени війни. Стрічку склали з декількох епізодичних тактичних завдань, які не дають відчуття величі постатей снайперів, що протистоять один одному. Іноді задумки авторів виглядають надто натягнутими й неправдоподібними. Віри в справжність армії на екрані не додає й майже повна відсутність матюків. Після затягнутого вступу про екологічне мирне життя Миколи фільм, нарешті, набирає обертів. За непоганими сценами тренувань слідує родзинка – бойові виходи героя. Тут, все як в канонічних фільмах про снайперів – тихі операції, ефектне маскування, втрати побратимів і двобій з безжальним снайпером армії супротивника. Все що стосується снайпінгу зроблено на вищому рівні, військовий консультант на майданчику не підкачав. Виглядає фільм прекрасно, як завдяки оператору, так і хорошим візуальним ефектам. Картину виходу бійців з вранішнього туману варто повісити в рамці. Ефектну стрічку Мар’яна Бушана точно варто подивитися для підтримки духу супротиву та гордості за українських захисників. Стрічка нагадує, що війна триває вже дев’ятий рік, і від неї не вийде просто відвернутися й забути, рано чи пізно вона торкнеться кожного, від пацифіста та відлюдника, до хулігана-старшокласника, і потрібно буде зробити вибір, на чиєму ти боці, і як ти сприяєш перемозі. Так, як зробили свій вибір виконавець головної ролі Павло Алдошин та інші члени знімальної групи, котрі пішли добровольцями на війну.

Рейтинг

Кінокритиків: 7, Глядачів: 8.75
Знебарвлена
Дмитро Сидоренко

Оцінка

Цікавий, свіжий і неординарний погляд на тих, хто випадає з мейнстріму happy life.

Рейтинг

Кінокритиків: 7, Глядачів: 7
Байконур. Вторгнення
Дмитро Сидоренко

Оцінка

Стрічку зняли два хлопці - Ангел Ангелов та Діма Громов - руфери, дігери, урбаністичні дослідники та просто адреналінові наркомани, як їх часто називають в народі. Це вони залазили на зірку будинку на Хрещатику, на верхівку Північного мосту по вантам, на "Дугу" в Чорнобильській зоні відчуження. Тепер же хлопці пробралися на Байконур, і зняли про це повнометражну стрічку. Нагадаю, космодром Байконур – найбільший космодром у світі, кожна третя ракета стартує звідти. Це військовий об’єкт, що належить на правах оренди Російській Федерації. За незаконне перебування там можна отримати до 20 років ув’язнення. Хлопці пробралися на територію якраз в дні запуски чергової ракети. Але залізли вони не на сам пусковий майданчик, а в закинуті гігантські ангари, в яких спочивають забуті «Буран» і «Буря» - радянський шатл та ракетоносій, що на межі 80-х та 90-х були топовими радянськими розробками у космічно-ядерному змаганні СРСР та США. Фільм вийшов далеко не ідеальним, адже це любительська робота двох хлопців з мінімумом техніки, знята на забороненій території та зібрана івласноруч. Тому монтаж не завжди вдалий, а особливо підвів музичний супровід. Втім, унікальні кадри, дух пригоди та об'єкти, відзняті хлопціями, байдужим мене точно не лишили. Подолати пішки 50 км пустелею, ночувати у старих ангарах, залазити у космічний шатл, ризикуючи потрапити в російську в'язницю, як українські шпигуни - це справжня божевільна пригода

Рейтинг

Кінокритиків: 7, Глядачів: 5
Антон і червона химера
Дмитро Сидоренко

Оцінка

Хороший сценарний задум страждає від синдрому "малого бюджету", себто телевізійної якості постановки. Незважаючи на окремі цікаві ідеї, діалоги загалом слабкі. Ще слабша гра акторів, яку до того ж псує абсолютно пустий дубляж українською мовою реплік німців та євреїв.

Рейтинг

Кінокритиків: 8, Глядачів: 0