За повістю Леоніда Жуховицького «Дитина на листопад».

Молода жінка мешкає в гуртожитку. У листопаді даватимуть квартири тим, хто найбільш гостро їх потребує. Аби одержати квартиру жінці необхідно народити дитину до листопада. Подруга намагається допомогти їй виконати це завдання, одначе всі чоловіки, на яких покладається важлива місія, не виправдовують сподівань. Усі, крім одного – найпрозаїчнішого і водночас найнадійнішого.

Сюжет картини розгортається у двох часових площинах – за наших часів і в 1930-х роках. Відомо, що Сталін дуже любив кіно. Якось, після перегляду «Золотої лихоманки» Чарлі Чапліна, він вирішив, що і радянська країна має розпочати видобуток золота – певна річ, силами політв’язнів. Начальником золотих копалень на Колимі було призначено сталінського кіномеханіка, котрий так завзято розпочав роботу, що став робити з добутого золота кулі і отримав за це орден Леніна.

Минуло понад 70 років. Якось під час прогулянки парком молодий журналіст Микола Воротницький натрапив на труп відомого бізнесмена і політика. Поряд з тілом лежав орден Леніна, а саме вбивство було скоєно золотою кулею. Незалежне розслідування приводить журналіста до справжнього вбивці – однак імені його він вирішує не оприлюднювати. У розголошенні викритої таємниці не може переконати навіть величезна грошова винагорода – мова вже йде не про гроші, а про етику.

Головний герой картини – актор Максим Нестеренко, який грає копів в серіалах. Він вічно на других ролях, береться за будь-який проект, аби заробити якісь гроші, та знає, що вище голови йому вже не стрибнути. З особистим життям у Макса теж не дуже. Він  розлученний з  дружиною Мариною, а тепер ще його дівчина – «нова зірка» Сніжана - зрадила йому з найкращим другом. На довершення всіх невдач Макс програв в карти  велику суму грошей та й ще залишився винен. Той обіцяє пробачити Максиму борг, якщо він виконає доручення – відвезе якийсь кейс в пункт призначення.

Максим погоджується, але по дорозі потрапляє в аварію. Його рятує проїжджаючий повз поліцейський Лемешев, але сам правоохоронець гине, вибухнувши разом з машиною Максима. Обставини складаються так, що Максима приймають за Лемешева, а Лемешева – за Максима, адже вони схожі зовні. Крім того, опер Лемешев якраз їхав на нове місце роботи, і там його ніхто не знає. Ховаючись від боргів, Максим «тимчасово» стає копом.