У молодого психолога Артема стається біда. Його близька людина страждає від наркотиків. Розвивається амфетаміновий психоз. Вона стає небезпечною — ходить зі зброєю і цілиться в людей.

Артем починає шукати можливість врятувати її. І ще будучи студентом, протягом трьох років працює в реабілітаційних центрах для алко і наркозалежних людей. Ця робота травмує його – усі заклади – закритого типу, людей там утримують силою.

Щоб дізнатися, що таке закриті центри і які методи там застосовують, журналісти Суспільного вирушають у різні міста України і опитують десятки колишніх реабілітантів. Розслідувачі викривають великі мережі центрів, у яких людей б'ють, зв'язують скотчем і змушують молитися. Команда Суспільного виявляє випадки, коли живими з центрів реабілітанти не поверталися.

Під час свого розслідування журналісти також викривають, що за гроші в такий заклад можна закрити навіть людину без залежності. Система працює в тіні, і принципи такої реабілітації підтримують політики. Прихильником мережі МАА виявився сам президент Володимир Зеленський. Більше того, зараз українські політики намагаються узаконити фінасування приватних центрів з держбюджету.

За мотивами «Кримських оповідань» Михайла Коцюбинського «У путах шайтана», «На камені» та «Під мінаретами».

Героїні трьох історій готові до зустрічі з таким високим відчуттям, як кохання, але дійсність перекреслює їх мрії.  Одна з героїнь змирилася зі своїм таланом, вийшовши заміж за нелюба. Народжує дітей, знаходячи в них утіху. Втім, у сновидіннях мчить із тим, хто серцю милий, у гори й цілується до знемоги. Шайтан усе-таки не хоче послабляти пута... Друга – сміливо йде наперекір звичаям і гине в хвилях такого рідного й водночас суворого моря, котре поєднало з коханим навіки… в смерті. Третя ж не хоче сидіти в «золотій клітці», чекаючи, доки продадуть за отару овець, як її подругу. Водночас, боячись батьків, не підтримує обранця, котрий вирішив боротися з пережитками.

Історія України  не потребує фантазій і припущень. Відомих фактів цілком досить, щоб пишатися своїм минулим і своєю країною. «Від Данила до Вітовта» це фільм про найменш відому добу XIII-XVст., добу від короля Данила Галицького до князя Вітовта Великого, період який майже не освітлювався в історії і мало відомий  українцям.

Середина XIII століття. Навала монголів. Галицько-Волинське королівство спирається на військові таланти і авторитет  князя Данила та його сина Лева, успішно захищає свої землі від монголів. Розбудовується Львів, Холм та інші міста, процвітає торгівля.                 

Шукаючи міжнародної підтримки, король Данило, домагається того, що Папа Римський 1253-го року оголошує хрестовий похід проти монголів, який не отримує підтримки серед європейської знаті. Під час монгольської навали на півночі зміцнюється Литовське князівство. В умовах послаблення Галицько-Волинської держави литовський князь Гедимін, починає активно розширювати свої території за рахунок слов’янських земель. Престол короля Данило посідає родич галицького роду литовський князь Любарт, син Гедиміна. 1410 року об’єднані польські та русько-литовські  війська, під керівництвом польського короля Ягайло та литовського князя  Вітовта  розбивають вщент війська хрестоносців у Грюнвальдскій битві. Руські війська б’ються під синьо-жовтими корогвами, які в майбутньому стають прообразом прапору України…

Особисте життя Ольги Захарової ніяк не складається. А їй вже за тридцять, тому хочеться бути як усі: сім'я, діти... А тут ще й подружка нагадала, що незабаром зустрінеться Ользі справжній принц – красень шатен! І буде в Ольги з ним повне щастя!

І шатен з'явився, і Ольга повірила, що він той самий, так красиво залицявся, життям заради неї ризикував. Мрія Ольги здійснилася, вона дружина люблячого чоловіка. Ось тільки життя Ольги з цього моменту полетіло під укіс. І якби не Саша, стара любов Ольги, їй би не жити.