Капітан міліції Олег Долін відкриває очі на лікарняному ліжку і дізнається, що в комі він пролежав близько 20 років. За цей час світ змінився, міліція перетворилася на поліцію, рекет і «братки» залишилися в минулому, а у нинішній реальності всі «сидять» у ґаджетах, знімають блоги і, що зовсім дивно, їдять суші барабанними паличками. Для «прибульця» з лихих 90-х, який зберіг професійні навички, серце і душу молодого хлопця, знайдеться робота і в новій поліції. Адже, як і раніше, погані хлопці роблять погані вчинки...

Засновано на форматі німецького серіалу  Der Lezte Bulle («Останній бик», 2010).

Поетичний нарис про робітницю полустанку Південно-Західної залізниці за ім’ям Ганна.

Головним змістом, філософією фільму є тема «маленької людини», її роздуми про життя і моральні цінності.

Фільм з кіноциклу «Обрані часом».

Фільм розповідає про життя та творчість Є. Деслава (Слабченка) – французького та іспанського кінорежисера українського походження (народився у 1899 р. у с. Таганча – помер у 1966 р. у Парижі).

Євген Деслав – постать неординарна, навіть химерна, як і його сучасність. Українець за походженням, представник «авангардного покоління» першої половини XX ст., більшість свого життя він провів за кордоном, перебуваючи у Чехії, Іспанії та Франції. Фільмувати почав у 20-х рр., брав участь в міжнародних кінофестивалях як режисер, член журі, критик, підтримував зв’язки з українською інтелігенцією в еміграції, товаришував із С. Гординським, В. Винниченком, Є. Бачинським, певний період листувався з О. Довженком. Відомий як автор книг, романів, оповідань та як перший слов’янин, прийнятий до іспанського Товариства письменників. На відміну від представників еміграції, поцінованих на батьківщині, Є. Деслав незнаний в Україні – його постать тільки починає входити в її історичний, культурно-мистецький контекст...