Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

100 хвилин - Україна 2008

В ролях Олена Ксенофонтова Станіслав Бондаренко Анатолій Журавльов Катерина Кабак Олександр Сігуєв Раїса Рязанова Анжеліка Вольська

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Чесність

4 хвилин - Україна 2012

Жанр Художньо-документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Ірина Устеленцева

В ролях Ігор Гаргаєв Петро Панчук Наталія Кленіна Світлана Прус

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Рік. Харківщина

Україна 2023

Жанр Документальний

Проєкт, присвячений річниці Слобожанського контрнаступу, містить п’ять фільмів з невідомими деталями подій того часу та ексклюзивними кадрами зі звільнених від російських окупантів міст і селищ Харківщини.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Життя в запропонованих обставинах

30 хвилин - Україна 1998

Жанр Документальний

Режисер Світлана Ільїнська

Фільм з кіноциклу «Обрані часом».

Розповідь про видатного українського артиста Амвросія Бучму (1891-1957) – корифея українського театру і кіно.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Небесні родичі

Україна 2011

Жанр Комедія

Режисер Євген Дробязко

В ролях Артем Ткаченко Павло Дерев'янко Ольга Макеєва Анастасія Задорожна Андрій Ургант Олена Стефанська Микола Добринін Олександра Кирєєва

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Десята муза в Україні. Фільм перший

30 хвилин - Україна 2004

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Георгій Шкляревський

Через півроку після першого кіносеансу братів Люм'єр у Парижі, 11 липня 1896 року в Україні почалися демонстрації кінематографу. Про злети й терни кінематографії розповідь авторів стрічки.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

До скорого

35 хвилин - Україна 2016

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Юлія Кочетова-Набожняк

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Контакт

13 хвилин - Україна 2018

Жанр Драма Кримінал

Режисер Михайло Баркан

В ролях Матвій Зубалевич Павло Баршак Олександр Семчів Катерина Малікова Сергій Колос

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Родинна справа

53 хвилин - Україна 2019

Жанр Воєнний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Валерій Балаян

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Чому зникла шапка-невидимка

10 хвилин - Україна 1991

Жанр Дитячий

Категорія Короткометражний анімаційний

Режисер Леонід Зарубін

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Анатолiй Панченко

Актор

Костянтин Бідний

Актор

Валерія Шпак

Акторка

Євгеній Слупчук

Актор

Онлайн кінобаза України