Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Україна 2021

В ролях Сергій Журавльов Ксенія Мішина Андрій Ісаєнко Костянтин Войтенко Ірен Ткаченко Наталка Денисенко Дмитро Вівчарюк Дмитро Усов Христина Федорак

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Лесь Курбас. Між двома пострілами

30 хвилин - Україна 1997

Жанр Документальний

Режисер Володимир Хмельницький

Фільм з кіноциклу «Обрані часом».

Трагічна доля розстріляного генія українського театру Леся Курбаса (1887-1937) стала основою цього фільму.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Мама напрокат

88 хвилин - Росія Україна 2010

Жанр Комедія Романтика

Режисер Микола Михайлов

В ролях Ілля Шакунов Олена Панова Лариса Кадочникова Майя Кузьмішина Поліна Полякова

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Сьогодні

Україна 1997

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Марина Кондратьєва

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Божественні

60 хвилин - Україна 2019

Жанр Документальний Роуд-муві

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Роман Бордун

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 8

Все буде добре

16 хвилин - Україна 2016

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Тоня Ноябрьова

Про країну можна судити по двом речам: як в ній ставляться до дітей і до людей похилого віку. Ця історія про літню жінку, яка живе в Україні і щодня, як і всі пенсіонери бореться зі злиднями. Але, не дивлячись на труднощі, продовжує сподіватися на те, що все буде добре.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Скіфи. Тіні забутих богів

48 хвилин - Україна 1991

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Ростислав Плахов-Модестов

Золото царських курганів та епічні легенди. Могутня імперія причорноморських степів в міфах сусідніх народів: загадки та письмові свідчення.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Мелодрама iз замахом на вбивство

65 хвилин - Україна 1992

Жанр Драма Екранізація

Режисер Микола Малецький

В ролях Ірина Метлицька Альберт Філозов Валерій Легін

За повістю Вікторії Токарєвої «П’ять фігур на постаменті».

Журналістка Тамара Круглова має безліч проблем і турбот. Найголовніша – чоловік-алкоголік. Якось, виконуючи завдання редакції, Тамара приїздить у невеличке містечко. І тут трапляється непередбачене: вона закохується, і їй відповідають взаємністю. А далі події відбуваються несподіваним чином.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Київський фільм. Перший епізод

8 хвилин - Україна 2017

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Олексій Радинський

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Лучеськ Великий на Стиру

10 хвилин - Україна 1992

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Михайло Ткачук

В Іпатіївському літопису Луцьк згадується в 1086 році. Місто переходило з рук в руки, один раз навіть було другою столицею Великого Литовського князівства.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Соломія Гнатів

Акторка

Діана Даюб

Акторка

Вадим Поплавський

Актор

Онлайн кінобаза України