За мотивами оповідання Харукі Муракакмі «Сліпа біла верба і спляча дівчина».

Істрія ро хлопчика, який записує звуки через втрату слуху.

За мотивами однойменного роману Олександра Рижова.

Таїсія живе в селищі, загубленому серед непрохідних лісів і зовсім відірваному від цивілізації. Тут майже немає жителів, відсутній мобільний зв’язок, а єдину дорогу, яка з’єднує селище з містом, періодично розмиває, і тоді по ній неможливо проїхати. Таїсія – сирота. Єдина людина, до якої вона може звернутись за порадою, – літня сусідка Василина. У дівчини є шанувальник – місцевий хуліган і браконьєр Вадим, який нещодавно вийшов з в’язниці. Вона не відчуває до нього ні найменшої симпатії. Але в такій глушині захистити Таю від його залицянь нікому.

Усе змінюється, коли в селище приїжджає молодий талановитий художник Сергій. Він закохується в Таїсію, і його почуття взаємні. Але Сергій – одружений. Таїсія не хоче руйнувати сім'ю, проте молоді люди вже не уявляють життя один без одного. Художник пропонує дівчині переїхати до столиці, і вона погоджується. Місто зустрічає вороже: Таїсія стикається з підлістю і заздрістю, лицемірством і брехнею, але любов допомагає їй подолати перешкоди. Усе перевертається з ніг на голову, коли сусідка Василина перед смертю відкриває дівчині таємницю. Виявляється, Таїсія ні за яких обставин не може бути разом з Сергієм...