Типовий житловий масив – київська Троєщина. Тут пульсують дві великі артерії – вулиця Цвєтаєвої та проспект Маяковського, збудовані майже одночасно за кілька років до розвалу Союзу. У поєднанні архівних кадрів та сучасних зйомок на екрані оживає історія майже ста років – від пореволюційного 1918-го, коли Маяковський робить перші спроби в кінематографі, до наших днів, коли людина здатна майже на все, навіть зазирнути за горизонт. Або ж просто у перехресті двох вулиць живе оповідь про ті маси, чиїм поетом став Маяковський, і які згодом витіснили Цвєтаєву зі своїх бетонних веж. У будь-якому разі, це магія близьких речей, що залишаються непомітними перехожим.

Фільм входить до альманаху короткометражних фільмів Український експеримент.

15 лютого 2015 року – день, коли має настати перемир’я на сході України. Найголовніше політичне досягнення, на яке очікувала країна – увійти в незрозумілий стан замороженого конфлікту, аби перевести його в дипломатичну сферу. Але достатньо опинитися в напівзруйнованому селищі Піски Донецької області в цей самий день, щоб серед його апокаліптичних ландшафтів виявити – політика давно мертва. Можновладці не контролюють події, які відбуваються у світі.

Фільм входить до альманаху короткометражних фільмів Український експеримент.

Декомунізація йде містами та селами, вулицями та проспектами, будинками та квартирами. Та чи здатен статичний процес зміни табличок декомунізувати піонерів, комсомольців, партійних діячів чи комуністів? Адже у Броварах кожен третій ще живе в Радянському Союзі. Та чи лише у Броварах?

Фільм входить до альманаху короткометражних фільмів Український експеримент.

Через те, що в селі Стара Збур'ївка практично немає міліції, функцію охорони громадського порядку беруть на себе двоє місцевих жителів – 50-річний Віктор Кривобородько і 44-річний Володимир Рудьковський.

Віктор і Володя суміщають обов'язки міліціонерів і соціальних працівників: вгамовують сімейні сварки, присікають бійки між сусідами, шукають потопельників тощо – тобто займаються усім, окрім кримінальних злочинів. Однак після того, як починається війна, настрій у жителів села змінюється.

За мотивом оповідання Василя Шукшина «Недільна нудьга» (рос. «Воскресная тоска»).

Один хлопець мріє стати письменником, а його сусід тільки сміється з цього. Нічого не змінюється у їхньому нудному існуванні, і тоді перший пише оповідання про свого сусіда, який ніяк не наважиться запросити на побачення свою кохану.