Розповідь про важку долю двох молодих людей – Ані та Роми. 

Їхні життя змінив один випадок, у який вони за дивним збігом обставин потрапили разом. Вони – абсолютні протилежності один одному. Аня – продавчиня персиків, яка ледь зводить кінці з кінцями. Рома – син багатого батька, який живе розвагами, і ні про що не турбується. Дівчина сіла в машину до Роми, щоб показати йому дорогу, та ця пригода скінчилась катастрофою, що прикула Аню до інвалідного візка, і викликала сплеск обурення у медіа. 

Адаптація оповідання Антона Павловича Чехова «Зловмисник».

Безробітний мешканець одного з українських сіл Андрій Конотоп потрапляє до поліції – його затримали за підозрою у крадіжці проводів з електричних опор. Справа проста і зрозуміла – Конотопа взяли «на гарячому». Андрій звичайний сільський чоловік і до того ж доволі обмежена людина – він настроєний оптимістично і не розуміє серйозності справи.

Шлюби укладаються на небесах. Так завжди вважав головний герой фільму Антон – глава медіахолдингу. Але події, що раптово розгорнулися, наштовхнули його на думку про те, що небеса не завжди встигають справлятися зі своїм завданням і тоді на допомогу приходять люди: шлюбне агентство «Гіменей», що спеціалізується на шлюбах із заможними людьми і, що надає Діанам-мисливцям широкий спектр прийомів для отримання бажаного трофея.

Запідозривши і свій шлюб у тому, що він продукт славного агентства, Антон робить журналістське розслідування, підключає приватних детективів і комп'ютерних хакерів, намагаючись докопатися до істини. Однак істина виявляється набагато ближчою і відкривається Антону сама. І добута з таким трудом інформація, непрочитана, летить в камін, адже і шлюбний Бог Гіменей теж може пустувати й перевірити почуття на міцність.

У березні 2020 року автор фільму Анар Азімов опинився в пастці у чужому місті під блокуванням COVID-19 і його кінопроєкт було скасовано через карантин. За допомогою смартфона він вирішив зробити документальний фільм про свою ситуацію. Документальні відео, з яких складається фільм, є спонтанними. Вони в основному зображують речі, а не людей, що підкреслює карантинні реалії, в яких соціальне життя майже не існує. Оповідання за кадром також в основному документальне. Оповідач-головний герой вигаданий, але його обставини здебільшого збігаються з авторськими і його голос належить самому автору.

«MacGuffin» – це відомий кінотеатр, винайдений Альфредом Хічкоком, щоб визначити щось, чого не існує в історії, щоб персонажі шукали, щоб привернути увагу глядачів. Сам головний герой визнає, що шукає дружину у місті, від якого вона далеко. Однак справжній МакГаффін – це головний герой. Він шукає себе, свою творчу та романтичну ідентичність – і врешті-решт виявляє, що його більше немає.