Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Україна 2023

В ролях Олександр Піскунов Сергій Деньга Світлана Штанько Володимир Гладкий Владислав Мамчур Дмитро Орлов Володимир Ращук Ярина Гордієнко

Головні події розгортаються у 2014 та 2022 роках на Харківщині, біля кордону з Росією. У 2014-му Росія розхитувала ситуацію на сході України, намагаючись за допомогою колаборантів встановити владу так званих «народних республік».

Головний герой – Мартін, тоді ще цивільний хлопець, волонтер, бачить, як росіяни розстрілюють мирних людей за будь-яку незгоду чи вияв проукраїнських поглядів. У лютому 2022 року Мартін – вже боєць Національної гвардії України, який отримує завдання потрапити в окуповане росіянами село свого дитинства та юності, щоб врятувати людей, які володіють важливою для захисту Харкова інформацією.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Апокаліпсис учора

Україна 2024

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Богдан Колесник (II)

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Манливий, солодкий, без меж, або Пісні і танці про смерть

95 хвилин - Україна 2017

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Тетяна Ходаківська Олександр Стеколенко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Експедиція

60 хвилин - Україна 2016

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Марія Стоянова

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Ключ

13 хвилин - Україна 2004

Жанр Анімація

Категорія Короткометражний анімаційний

Режисер Олег Педан

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Равлики

19 хвилин - Україна 2014

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Марина Врода

В ролях Валерій Берест Дмитро Ярошенко Владислав Белозьоров Максим Ольшицький В'ячеслав Хисний Василь Піскун Владислав Жадан

Хлопці виросли разом. Якось зібралися випити пива й розважитися. Цього разу до них повернувся їхній старий друг Дімон…

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Золотий Глобус 2019

США 2019

Режисер Олесь Середицький

Кінопремія «Золотий Глобус 2019», Беверлі Гіллз. Репортаж з червоної доріжки: Денис Кушнарьов, Олесь Середицький, спеціально для проекту «Сьогодні».

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Лякалки-жахалки

Україна 1993

Жанр Анімація

Категорія Кіноальманах

Режисер Наталія Чернишова (II)Олександр Гуньковський Наталія Марченкова

Мультзбірник:

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Шалений тиждень

52 хвилин - Україна 2012

Жанр Ток-шоу Сатира

Сатиричний підсумковий випуск новин за минулий тиждень. Веселий життєствердний ведучий Леонід Сенкевич кпинить із серйозних політичних та економічних подій у житті України.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Гірка правда Чорнобиля

10 хвилин - Україна 1992

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Валентина Шестопалова

Фільм про події 1986 року під час аварії на ЧАЕС ім. В. І. Леніна, долю перших ліквідаторів у м. Прип’яті. Використано документальну кінохроніку.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Анатолiй Панченко

Актор

Євгенія Сівоок

Акторка

Павло Неумивакін

Актор

Онлайн кінобаза України