Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

! (Знак оклику)

4 хвилин - Україна 2023

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Орест Смілянець

В ролях Ксенія Смілянець Анна Реут

Фільм, що в незвичний спосіб досліджує важливі сучасні проблеми та присвячений захисникам України.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Посміхнися, коли плачуть зірки

90 хвилин - Росія Україна 2010

Жанр Мелодрама

Режисер Маргарита Красавіна

В ролях Вікторія Ісакова Олександр Голубєв Світлана Антонова Костянтин Мілованов Яна Соболевська

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Дієта №0

Україна 2021

Жанр Комедія Мелодрама

Режисер Сергій Сторожев

В ролях Клавдія Дрозд-Буніна Максим Бусел Володимир Заєць Олександр Задорожний Наталка Денисенко Тетяна Злова Дмитро Гаврилов Юрій Лагута

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Головна роль

52 хвилин - Україна 2016

Жанр Біографічний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Сергій Буковський

В ролях Ніна Антонова

Розповідь про матір режисера фільму Сергія Буковського, відому українську акторку Ніну Антонову.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Легенда про Госпітальєрів

20 хвилин - Україна 2018

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Маркіян Мірошниченко

В ролях Оксана Боса Віктор Стороженко Станіслав Лозовський Євген Васильєв Роман Ткачук (II)Маркіян Мірошниченко Катерина Лапіна

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 10

Злидні

12 хвилин - Україна 2005

Жанр Анімація Казка

Категорія Короткометражний анімаційний

Режисер Степан Коваль

За мотивами гуцульської народної казки, в якій ідеться про те, як погані злидні оселились в будинку хороших ґазд – Петра та Марічки.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 9

Убивство в Саншайн-Менор

81 хвилин - Росія Україна 1992

Жанр Детектив

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Борис Небієрідзе

В ролях Борис Хмельницький Борис Невзоров Ольга Кабо Микола Караченцов Лариса Удовиченко Олександр Філіппенко Лев Дуров Рафаель Котанджян Володимир Шевельков

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Чи повернеться Лікар?

14 хвилин - Україна 1993

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Ольга Самолевська

Фільм 10 з кіноциклу Невідома Україна. Лікарська справа.

Про знаменитого клініциста, вченого, першого академіка серед медиків України Теофіла Гавриловича Яновського, який поставив Милосердя вище за світову славу. Весь Київ вийшов на похорон Святого Лікаря у 1928 році.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 10

Довженко починається, або Сашко-реформатор

29 хвилин - Україна 2008

Жанр Кіноепос

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Василь Домбровський

В ролях Андрій Самінін Віктор Самойленко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Повернута самостійність

15 хвилин - Україна 1993

Жанр Науково-пізнавальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Віталій Сегеда

Фільми 108 з кіноциклу Невідома Україна. Нариси нашої історії.

1991-93 роки. Всенародний референдум за незалежність України. Вибори Президента. Присяга Леоніда Кравчука народу України. Урочиста передача Миколою Плав’юком президентських повноважень і документів Державного Центру УНР першому президенту незалежної України.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Онлайн кінобаза України