Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

День Небесної сотні

30 хвилин - Україна 2015

Жанр Документальний

Режисер Олена Завгородня (II)

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Віденська кава

95 хвилин - Україна 2022

Жанр Комедія Екранізація

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Володимир Сидько

В ролях Назар Борушок Сергій Федорчук Лідія Семесюк Віталій Чорний Павло Довгань-Левицький Віталій Стеценко

За однойменною п'єсою Дмитра Корчинського.

Засновано на реальних подіях. Якось, напередодні Першої світової війни, у віденському кафе зустрінуться невдаха маляр Адольф, провінційний журналіст Лев, психіатр Зігмунд, семінарист Йосип. Вони будуть пити каву, яку готуватиме кельнерка, робітниця з Галичини. Незабаром вони будуть вершити долі XX століття, але про це ще не знають…

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Ілюзія

44 хвилин - Україна 2021

Жанр Мелодрама Пригоди

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Сергій Красавін Дмитро Петрук

В ролях Анна Герус Ростислав Порохня Дар'я Чурсін Саден Марина Касторнова Ігор Діденко Олександр Волошин Владислав Коляда Євген Іванов

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Макс Пташник – Під музику

3 хвилин - Україна 2022

Жанр Анімація Музика

Режисер Дарина Лучникова

Кліп на пісню Макса Пташника «Під музику».

Автор демонструє історію дівчини, яка була змушена покинути рідну домівку. Щодня вона має посттравматичні тригери і вирішує проблему зупиненого життя через рух та самозанурення.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

VITA 2.0

2025

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Віта Стойкова

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Джулія Блу

88 хвилин - США Україна 2018

Жанр Драма Мелодрама Воєнний

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Роксі Топорович

В ролях Поліна Снісаренко Дмитро Ярошенко Дар'я Баріхашвілі Людмила Шпиталєва Андрій Май Віталій Салій Роман Ясіновський Вікторія Копоть Євген Ярощук

Юлія, студентка-фотожурналістка, живе у понівеченій війною Україні. Одного дня вона зустрічає молодого солдата, який щойно повернувся з передової, і закохується. Але почуття стають на заваді власній незалежності і світлому майбутньому.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 4

Панорама

72 хвилин - Україна Польща 2019

Жанр Документальний Трагікомедія

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Юрій Шилов

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 7

Богданчик і барабан

8 хвилин - Україна 1992

Жанр Дитячий Анімація

Категорія Короткометражний анімаційний

Режисер Олександр Вікен

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Хвиля суму

170 хвилин - Україна

Жанр Драма

Категорія Повнометражний ігровий

кіно про буремні стихії

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

9½ хвилин

10 хвилин - Україна 1993

Жанр Анімація

Категорія Короткометражний анімаційний

Режисер Сергій Кушнеров

Анімаційний фільм для дорослих про особливості гендерних взаємовідносин.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Євгеній Лебедин

Актор

Федір Магай

Актор/Акторка

Онлайн кінобаза України