Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Я був народжений не для війни

70 хвилин - Україна 2020

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Владислав Робський

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 10

Щастя Кіндрата Лохвицького

Україна 1996

Жанр Документальний

Режисер Григорій Десятник

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Паризька одісея

35 хвилин - Україна 2002

Жанр Документальний

Режисер Микола Мащенко

Фільм з кіноциклу «Обрані часом».

Розповідь про талановитого письменника, журналіста Віктора Некрасова (1911–1987), автора книги «В окопах Сталінграда», який за 24 години був висланий із країни та останні роки життя провів у Парижі.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Сім'я – то назавжди

13 хвилин - Україна 2022

Жанр Комедія

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Оксана Гарник

В ролях Світлана Бухта Микола Криворучко Владислава Колесникова Андрій Осмоловський Денис Садченко Марина Гонтарук

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

A Qualcuno Piace Aspettare

10 хвилин - Італія Україна 2023

Жанр Комедія Мелодрама

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Сергій Пудіч

В ролях Федеріка Омбрато Джованні Серраторе Маттіа Фіорентіні Мікела Луса

Історія кохання молодої пари розгортається разом зі старим чорно-білим фільмом, змушуючи їх протистояти сумнівам і страхам, поки дівчина переживає делікатне одкровення. Чи подолають вони ідеалізм «екранної казки» і підуть своїм шляхом?

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Ще одна ніч

9 хвилин - Україна 2022

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Іван Балюк

Документальний короткометражний фільм про розмови людей у місті, що засинає.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Позивний «Артист»

35 хвилин - Україна 2024

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Максим Тузов

В ролях Олександр Печериця

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Повернення

30 хвилин - Україна 2023

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Вадим Мочалов

В ролях Костянтин Шахман Павло Кочубей Ксенія Беркута Рустамджон Джуракулов

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Місто самовбивць

15 хвилин - Україна 2017

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Станіслав Капралов

В ролях Павло Алдошин Геннадій Попенко Тетяна Бобрікова

Після суїциду, дівчина опиняється в місті Sui Caedere, куди потрапляє кожен самогубець на землі. Щоб залишити це місце і народитися знову, дівчині доведеться провести в місті 37 років, беззаперечно виконуючи всі правила.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Шевченко живе. Зізнання Лесі

7 хвилин - Україна 2015

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер В'ячеслав Бігун

За матеріалами фільму «Серце мами Гонгадзе».

Контроверсійні погляди Лесі Гонгадзе на творчість Тараса Шевченка та його сприйняття жінки.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Оксана Демко

Акторка

Онлайн кінобаза України