На околицях Одеси розташований санаторій «Куяльник» – велика будівля 1970-х років, що функціонує як готель і медичний заклад. Щоліта сюди з’їжджаються тисячі українців, яких приваблюють радянські методи оздоровлення та можливість відпочити на солоному озері. Утім, найбільшою принадою є загадкова чорна грязь, що, як кажуть, лікує безпліддя, фізичні порушення й інші недуги.

Фільм «Санаторій» переносить нас у літо в цьому незвичному місці та демонструє щоденну працю персоналу, що невтомно дбає про здоров’я, комфорт і дозвілля відвідувачів – попри близькість війни. Для гостей це – нагода відновити сили, зцілити душу й тіло, покохати. І хоч зовсім поруч лунають обстріли, щось у пастельно-рожевих і лаймово-зелених коридорах санаторію знов і знов притягує відвідувачів. Можливо, це – віра в омолодження. А може – якась таємниця, захована в тих цілющих грязях…

Дії відбуваються у віддаленому від цивілізації селі. Головні герої подружня пара та хлопчик, який проживає разом з бабусею.

Місцеві мешканці щодня спілкуються про побутові справи. А паралельно існує світ незвичайних, як на думку бабці, молодих людей, які насолоджуються природою та не бачать тих земних проблем, які бачать місцеві. Для молодої пари це новий досвід і нове життя. Молодий чоловік, інженер за освітою, ділиться з хлопцем своєю ідеєю унікального нового житла, збалансованого за функціоналом та природністю. Та дає пораду хлопцеві щодо балансу польоту його літака, який постійно падає при запуску. Але у новий світ мрій молодої пари приходить війна – молодого чоловіка забирають у зону АТО…

Фільм входить до альманаху короткометражних фільмів На своїй землі.