За мотивами однойменного водевілю Івана Котляревського.

Михайло їде по своїх справах, а дружина Тетяна залишається вдома. Одного разу в гості зайшов писарчук Фінтик, великий любитель чужих дружин. Його запевнення, що він «найгарячіший вогонь любові», викликає у Тетяни посмішку. Але веселе кокетство почалося, тим більше що молодій жінці підіграє її постоялець солдат Лихий. Раптово повертається чоловік…

Україна. Місто Маріуполь, за 20 кілометрів від лінії бойових зіткнень між Українськими збройними силами та військами Росії і сепаратистів. Художник Гамлет Зіньківський вирушає до Маріуполя аби зробити серії робіт у міському просторі.

Фільм входить до альманаху короткометражних фільмів Контури.

Вона намагалася втекти від обставин, від біди, від себе... Навіть не сподіваючись, що знайдеться той, хто обійме, підтримає і ніжно шепне: «Втікачко ти моя...»
36-річна Анна – лікар вищої категорії. Випадково вона стала свідком спроби вбивства. І змушена втікати разом з двома дітьми, світ за очі... Без грошей, речей та документів. Аварія та, внаслідок чого, травма плеча у сина, приводять Анну до невеликого провінційного містечка. А необхідність заробити грошей змушує влаштуватися в місцеву лікарню медсестрою.

Як вплинуть на життя її родини нові колеги? Чи вдасться Анні протистояти злочинцеві, який женеться за нею по п'ятах? І, нарешті, чи з'явиться в її житті той, найголовніший?..

Фільм 79 з кіноциклу Невідома Україна. Нариси нашої історії.

Валуєвський і Ємський укази. Українофільство. Діяльність Драгоманова.

Головна героїня фільму – 22-річна Віка. Дівчина працює ведучою на радіо, а вечорами любить ходити із друзями у клуби.
Одного дня, прямо під час чергового ефіру, Віці стає погано. Дівчину швидкою везуть до лікарні, де незабаром з'ясовується, що в неї серйозне захворювання серця, і жити їй залишилося недовго. Лікарям вдається знайти донора. Ним стає жінка, збита автомобілем. Її серце і пересаджують Вікторії.
Після операції молода пацієнтка починає швидко відновлюватися. Чужий орган добре приживається в її організмі. Віка йде на поправку, поруч з нею весь час знаходиться її хлопець Денис. Ще перебуваючи в палаті інтенсивної терапії, Віка несподівано для себе починає малювати – раніше такого таланту дівчина за собою не помічала.

Денис звертає увагу на те, що характер подруги поступово змінюється. Це вже не та весела та розкута дівчина. Якщо раніше вони постійно проводили час у нічних закладах, то тепер Віку туди не затягнути. Усе більше стає помітно, яке різне у молодих людей ставлення до життя. Більш того, Віка зізнається Денису, що вона відчуває дивне відчуття – ніби у неї є дитина, і їй потрібно піклуватися про неї...