Фільм присвячений примусовому виселенню у 1944–1946 роках понад 480 тисяч українців з територій, які розташовані в сучасній південно-східній Польщі: Холмщина, Надсяння, Підляшшя та Лемківщина.

Картина структурно поділена на 4 частини — відповідно до кількості етапів депортації. У кожній із частин очевидиця подій розповідає історичні факти переважно про період 1944–1946 років, демонструє документи, карти, фото, хроніку, газети. Описується та показується прихід СРСР на територію Польщі, встановлення в ній маріонеткового комуністичного уряду на чолі з Едвардом Осубкою-Моравським та як руками цього уряду здійснювалося вигнання українців з їхніх правічних земель.

Синхронно з історичною документальною оповіддю розгортається ігровий сюжет, у якому показано допит «переселенки» в кабінеті КДБ через 20 років після закінчення депортації. «Переселенку» допитує КДБ-стка за «розповсюдження неправдивої інформації». Вони ведуть суперечку про характер депортації та її особливості — депортована розповідає правду — те, що вона бачила на власні очі, про примус та жах депортації; а КДБ-стка, вихована брехнею та фейками — радянською ідеологією та пресою, — усе заперечує. Розповідь депортованої повсякчас доповнюється спогадами з вагона, у якому її та інших українців у жахливих умовах везли з теренів Польщі вглиб УРСР.