Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Зошит війни

72 хвилин - Україна 2020

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Роман Любий

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 7

Сторонній

90 хвилин - Україна 2019

Жанр Трилер Детектив Фантастика

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Дмитро Томашпольський

В ролях Анастасія Євтушенко Даша Трегубова Сергій Калантай Марія Бруні Ганна Сухомлин Ольга Арутюнян Марія Моторна

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 7

Гуллівер повертається

90 хвилин - Україна 2020

Жанр Анімація Пригоди Комедія

Категорія Повнометражний анімаційний

Режисер Ілля Максимов

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 6

Байконур. Вторгнення

70 хвилин - Україна 2020

Жанр Документальний Трилер

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Ангел Ангелов

Рейтинг

Кінокритиків: 7, Глядачів: 5

Пульс

94 хвилин - Україна 2020

Жанр Драма Спорт

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Сергій Чеботаренко

В ролях Наталія Бабенко Станіслав Боклан Сергій Лузановський Вікторія Левченко Наталія Доля Олександр Кобзар Максим Самчик

Рейтинг

Кінокритиків: 10, Глядачів: 0

Зарваниця

72 хвилин - Україна 2020

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Ярема Малащук Роман Хімей

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 7

Ми є. Ми поруч

84 хвилин - Україна 2020

Жанр Драма

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Роман Балаян

В ролях Ахтем Сеітаблаєв Катерина Молчанова

Рейтинг

Кінокритиків: 4, Глядачів: 0

Вусатий фанк

75 хвилин - Україна 2020

Жанр Документальний Музика

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Олександр Ковш

Наприкінці шістдесятих років минулого сторіччя, після періоду «відлиги», в СРСР почали створюватися музичні колективи, покликані стати аналогами західних рок-груп. Вони отримали назву ВІА – «вокально-інструментальні ансамблі». Наступне десятиліття стало «золотою» епохою української поп-музики.

Фільм досліджує феномен українського «вусатого фанку», який не втратив актуальності й досі.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Віктор_Робот

75 хвилин - Україна 2020

Жанр Анімація Фантастика

Категорія Повнометражний анімаційний

Режисер Анатолій Лавренішин

Рейтинг

Кінокритиків: 8, Глядачів: 9.5

Українська Нова Хвиля. Перезавантаження

110 хвилин - Україна 2021

Жанр Драма Мелодрама Анімація

Альманах найкращих українських короткометражних фільмів 2020 року.

Темою альманаху стало перезавантаження – процес, при якому комп’ютер або інший пристрій повністю очищає, або відновлює вміст оперативної пам’яті та відновлює свою роботу заново. Проте, тема альманаху виходить значно ширше технічного визначення і стосується особистісної та суспільного виміру людського життя.

Альманах вибудуваний таким чином, що утворює новий аудіовізуальний твір зі своєю драматургією та візуальним стилем. Це зібрання фільмів демонструє настрої й тенденції в українському суспільстві та кіно 2020–2021 року.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Євген Кошин

Актор

Орест Борко

Актор

Арсалан Наімі

Актор

Онлайн кінобаза України