За мотивами однойменного твору Бориса Віана.

Жінка хоче вберегти своїх дітей — від чоловіка, від світу, від злорадства, від ненависті, від боягузтва. Чи вдається?

В кожній з трьох історій відбувається убивство і здійснюють його люди, на перший погляд, абсолютно неспроможні на це.

Котельна № 6. Квартирне питання продовжує псувати людей. Якщо б не воно, не довелося б скромному службовцеві везти підозрілу довгу скриню до Котельну № 6.

Офелія. Вродлива дівчина Офа працює в архіві лікарні. Вона ненавидить і чоловіків, і жінок, любить тільки дітей. Вона чогось уважно відстежує долю тих, від кого ще в пологовому будинку відмовилися матері. Її ідеал – Офелія. Як може повторитися доля шекспірівської героїні у наш час?

Дівчинка і смерть. Старезний чоловік в інвалідному візку крутить кавовий млинок. Маленька сусідська дівчинка не розуміє, що таке пошана до старості. Але чудово пам'ятає, що якщо дідусь помре, їм із мамою дістанеться його кімната. Юність і старість не люблять один одного. Дівчинка і смерть.

Чамур – це традиція, яка ще 40-50 років тому була абсолютно буденною для болгарського села Криничне (Україна).  Жителі всього села збиралися разом і місили глину з соломою для лампачей – цеглин, з яких будували свої будинки.

У 2019 році криничанці всім селом збираються на толоку – Чамур, щоб разом, своїми руками розпочати будівництво етнографічного музею автентичним способом.

Прокляті Богом важкою працею,  з праху, з якого самі створені й допоки знову не вернуться в порох, в єднанні, криничанці ліплять свої цегли щастя, на один день знайшовши свій загублений рай.