Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

89 хвилин - Україна 1992

В ролях Олексій Горбунов Олена Костіна Юрій Кузнецов Олександра Колкунова Леонід Кулагін

Маловідомі факти діяльності загону особливого призначення, створеного для боротьби з терористами на території колишнього СРСР. Дія відбувається у Москві у вересні 1993 року під час спроби захопити Білий дім.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Принцеса на бобах

107 хвилин - Росія Україна 1997

Жанр Мелодрама

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Віллен Новак

В ролях Олена Сафонова Сергій Жигунов Олександра Назарова Володимир Конкін Володимир Єрьомін Мамука Кікалейшвілі Ольга Сумська Владислав Галкін Уляна Лаптєва

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Арівідерчі, Серього!

11 хвилин - Україна 2012

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Андрій Тимощук

В ролях Олена Шевченко (III)Олексій Пасічник

Він мріяв про цей день дуже довго. Втекти! Якомога подалі від цієї провінційної країни, від людей, що деградують. Нарешті валізи спаковані, квиток на руках, лише декілька кілометрів відділяють цей парк від аеропорту і все: арівідерчі, Україно, бонжорно, Італіє! Але якийсь важкий смуток у душі не відпускає. Чи то осінь, чи передчасна ностальгія... Хто серед оцих нікчемних людців, що вештаються парком, зміг би його зрозуміти? Пояснити йому, звідки взялася ця щемка туга, і як її позбутися? Вислухати сповідь майбутнього еміґранта доведеться людині, яка, на перший погляд, не дуже для цього підходить...

Фільм входить циклу ігрових короткометражних фільмів Україно, goodbye!.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Екологія і армія

19 хвилин - Україна 1991

Жанр Науково-пізнавальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Віталій Філіппов

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Бовсунівські бабусі

60 хвилин - Україна 2019

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Тетяна Сучкова

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Хто хоче війни

47 хвилин - Україна 1992

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Мурат Мамедов

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Зовсім інше життя

Україна 2009

Жанр Мелодрама

Режисер Сергій Альошечкін

В ролях Нана Кікнадзе Костянтин Мілованов Павло Новіков Олеся Железняк Тетяна Печенкіна

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Час вибору

Україна 1991

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер О. Левченко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

18-річний олігарх

Україна 2020

Жанр Комедія Мелодрама

Режисер Андрій Сілкін

В ролях Іван Оганесян Ірина Гришак Лілія Ребрик Катерина Гулякова Дмитро Сарансков

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Стимфалія

9 хвилин - Україна 2020

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Сія Тітова

В ролях Дмитро Громов Аліна Карпенко Володимир Бурковський Всеволод Бовсуновський Антон Загородній

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Орест Борко

Актор

Христина Коркуна

Акторка

Онлайн кінобаза України