Даші скоро 30, але вона так і не змогла знайти своє кохання і місце в житті. Даша – талановита художниця, але після невдалого роману у неї зникло натхнення і тепер вона працює дизайнером в рекламному агентстві. А ще Даша не може пройти повз будь-якої несправедливості або людини, якій потрібна допомога.

Даша зустрічає музиканта Олега та вперше закохується. Але чоловік приховав, що має дружину, і вона серйозно хвора. Щоб врятувати життя своїй суперниці, Даша їде за допомогою до відомого лікаря Євгена Шангіна. Саме ця, здавалося б, випадкова зустріч змінить усе життя Даші.

Ось так просто, як ми дивимось в небо очима, радіоастрономи спостерігають за космосом та іншими космічними об'єктами. Роблять це вчені за допомогою унікальної споруди – великого поля антен, що знаходяться в Харківській області.
Відкриття, що роблять вчені, можуть знадобитися тільки через десятки років, але розуміючи закони, за якими існує природа, вони допомагають створювати технології для повсякденного життя.

Анімація виконана в техніці колажної, паперової, предметної та пластилінової стоп моушен (покадрової) анімації. Це спроба розказати про загадкові процеси, що відбуваються дуже далеко в космосі, що не помітні очам людини.

Сюжет кінолітопису зі свідченнями людей, які щось пам’ятають про голод в Україні 1933 року.

Голодомор — це масовий штучний голод, що був організований на території Української РСР у 1932–1933 роках керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР. Найбільше постраждала Україна, де від голоду загинули мільйони людей. Цей голод визнаний геноцидом українського народу. За оцінками демографів, загальна кількість жертв Голодомору становить 3–7 мільйонів осіб в Українській СРР. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України демографічні втрати України внаслідок Голодомору в 1932–1933 роках становлять близько 4,5 млн осіб, у тому числі 3,9 млн — втрати, пов'язані з надсмертністю, а ще 600 тисяч — із дефіцитом народження.

У Рівному зникає 21-річна дівчина, і лише через місяць мама дізнається страшну таємницю її зникнення. Ця кримінальна драма могла б ніколи не статися, адже система має захищати громадян, які звертаються по допомогу.

В іншому куточку країни — у місті Дніпрі — 30-річна жінка опиняється перед вибором: довіритись системі, яка ігнорує скарги, чи захистити свою сім’ю самій. Коли вона звертається до поліції, чує: «Немає злочину — немає покарання».

Домашнє насильство, гендерно зумовлене насильство — ці терміни з'являються в українському законодавстві, утім, наших героїнь це не рятує.

Документальний фільм-розслідування «Зупини мене, якщо зможеш» — це історії про домашнє насильство, які, переплітаючись, показують байдужість правоохоронної системи і те, як дрібні помилки тих, хто має захищати, призводять до великих трагедій.

Україна, наші дні. Пізньої осені 42-річного Марата викуповує з полону Олександрович, впливова людина з його минулого, наставник спортклубу. Так Марат повертається у рідне містечко, де не був багато років. І втрачає свободу.

Марат самотній, замкнутий, зосереджений. Знімає кімнату, працює в школі сторожем і кочегаром.

Одного разу на зупинці, чітким характерним жестом, Марата зупиняє незнайомець: Олександрович пропонує Марату справу, яка не буде важкою для нього, командира розвідроти... Марат змушений погодитися – і просить, щоб оплату передали батькам.

Вокзал, електричка – у вагоні Марат зустрічає свою давню шкільну любов Марту. Колись давно він поїхав до великого міста, вона чекала, але він так і не покликав за собою. За кілька годин нічного переїзду Марат вигадує собі сім'ю, будинок і тихе щасливе життя. А прощаючись на пероні, диктує Марті телефонний номер, що не існує.

Околиця міста, площа, – там запланований передвиборчий мітинг і концерт. Марат оглядає поліційне оточення, огорожі та людей в цивільному. Його проводять у квартиру сусіднього будинку, де накритий стіл на кухні. Під кімнатою – льох, за ним підвал, коридор – і вузька полиця біля віконця. На полиці приготовано ​​снайперську гвинтівку.

Мітинг починається.

Тримаючи палець на гачку, Марат вирішує промахнутися...