Світлана – актриса за покликанням і рієлтор за професією. Вона завжди мріяла про сцену, але пішла іншим шляхом, сподіваючись, що одного разу зможе реалізувати весь свій потенціал.

За довгі роки займаючись тим, що потрібно, а не тим що хочеться, вона втратила віру в себе і свої здібності, але випадкова зустріч з талановитим актором, що втратив колишню славу, допомагає відновити сили та знову знайти радість життя. Раптова поява чудового актора і просто дивовижної людини змушує багато про що задуматися і почати цінувати час, який вона витрачає на те, що не приносить ніякого задоволення. Щойно жінка дозволяє собі мислити ширше, все навколо починає змінюватися. Вона стає іншою людиною і крокує назустріч мрії, не звертаючи увагу на злостивців і шаблонне мислення простих обивателів, які загрузли в рутині й сірості буття.

Сюжет кінолітопису зі свідченнями людей, які щось пам’ятають про голод в Україні 1933 року.

Голодомор — це масовий штучний голод, що був організований на території Української РСР у 1932–1933 роках керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР. Найбільше постраждала Україна, де від голоду загинули мільйони людей. Цей голод визнаний геноцидом українського народу. За оцінками демографів, загальна кількість жертв Голодомору становить 3–7 мільйонів осіб в Українській СРР. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України демографічні втрати України внаслідок Голодомору в 1932–1933 роках становлять близько 4,5 млн осіб, у тому числі 3,9 млн — втрати, пов'язані з надсмертністю, а ще 600 тисяч — із дефіцитом народження.