Сюжет кінолітопису зі свідченнями людей, які щось пам’ятають про голод в Україні 1933 року.

Голодомор — це масовий штучний голод, що був організований на території Української РСР у 1932–1933 роках керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР. Найбільше постраждала Україна, де від голоду загинули мільйони людей. Цей голод визнаний геноцидом українського народу. За оцінками демографів, загальна кількість жертв Голодомору становить 3–7 мільйонів осіб в Українській СРР. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України демографічні втрати України внаслідок Голодомору в 1932–1933 роках становлять близько 4,5 млн осіб, у тому числі 3,9 млн — втрати, пов'язані з надсмертністю, а ще 600 тисяч — із дефіцитом народження.

Радянська влада за часів Андропова та Хрущова почала використовувати такий інструмент репресій як «каральна психіатрія». Тоді до спецпсихлікарень запроторили близько 2 млн політв'язнів, серед яких українські науковці, митці, письменники, політичні та громадські діячі. Одна з таких лікарень розташовувалася у Дніпропетровську.

Цикл з 8 документальних фільмів, що розкривають тему «Каральної психіатрії» в СРСР – використання психіатрії як репресивного інструменту проти дисидентів.