Сюжет кінолітопису зі свідченнями людей, які щось пам’ятають про голод в Україні 1933 року.

Голодомор — це масовий штучний голод, що був організований на території Української РСР у 1932–1933 роках керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР. Найбільше постраждала Україна, де від голоду загинули мільйони людей. Цей голод визнаний геноцидом українського народу. За оцінками демографів, загальна кількість жертв Голодомору становить 3–7 мільйонів осіб в Українській СРР. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України демографічні втрати України внаслідок Голодомору в 1932–1933 роках становлять близько 4,5 млн осіб, у тому числі 3,9 млн — втрати, пов'язані з надсмертністю, а ще 600 тисяч — із дефіцитом народження.

Молода полька Кароліна вирушає в подорож по Волині, звідки походить її сім'я. Її родичі загинули під час так званої Волинської різанини у 1943 році. Це травма, яка болить і досі. Кароліна мандрує пішки, її супроводжує з камерою український оператор Олександр. Вони розмовляють з мешканцями Волині про минулі події.

Це фільм про крихти добра, про пам'ять і примирення з власним минулим. Це голос молодого покоління в процесі польсько-українського порозуміння.

Документальне відео-есе, яке знайомить глядача з Володею Івасюком (1949–1979), молодим, креативним та стильним музикантом, а також з його піснями, які у свій час змінили правила гри на музичній арені і досі звучать неперевершено.

І хоч всі чули його «Червону руту», проте, на жаль, мало хто знайомий з іншою частиною його доробку, а це близько 100 пісень і 50 інструментальних творів.

Спікери фільму: музикант Святослав Вакарчук, молодша сестра Володимира Івасюка Галина Івасюк, поет Богдан Стельмах, музичний журналіст Філ Пухарєв, психолог-психотерапевт Володимир Станчишин, диригент Чернівецької філармонії Йосип Созанський, Юрій Мельничук.

За мотивами твору Джима Х’юбера «Kissing Hank’s Ass».

Двоє дзвонять незнайомцеві в двері, і ти думаєш, що вони хочуть поговорити про бога, але насправді у них зовсім інша пропозиція.

За поемою народного поета Казахстану Мухтара Шаханова «Таємниця, що забрав її з собою Чингісхан».

1227 рік, остання ніч вмираючого Чингісхана. Тиран намагається обіцянками та погрозами схилити полонену отрарську знахарку Акерке, вдову вченого, вбитого воїнами Чингісхана, до надання йому медичної допомоги. Але патріотична жінка не бажає рятувати життя поневолювача свого народу і суворо викриває свавілля його кривавої влади.