Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Літні вихідні

1 хвилин - Україна 2020

Жанр Відеоарт

Режисер Катерина Тюрі

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Гостомель. Історія одного будинку

52 хвилин - Україна 2022

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Віктор Шторм Дмитро Стотланд

Фільм розповідає про долю 21 людини, які об'єдналися під час російської окупації. Вони пережили жахи війни у невеликому підвалі та змогли втекти з гостомельського пекла.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Дисиденти: Олесь Шевченко. Як на сповіді

27 хвилин - Україна 2017

Жанр Документальний

Режисер Сніжана Потапчук Володимир Качур

Фільм з телевізійного циклу документальних фільмів «Дисиденти».

Розповідь про Олеся Шевченка, людину, яка ніколи не полишала справу усього життя – боротьбу за права людини і права нації.

Олесь Шевченко зізнається, що став дисидентом ще у дев’ятому класі, оскільки вже тоді не сприймав систему, яка панувала за часів Сталіна і відчував, що жити потрібно не так. І цей спротив постійно наростав. Спочатку юний Олесь, навчаючись в університеті, сміливо поставив питання викладачам: чому лекції читають російською мовою, а потім вступив до Української Гельсінської групи, яка об’єднувала дисидентів, які не хотіли і не могли жити у радянській системі. А далі – арешт, звинувачення у скоєнні злочинів проти Радянського Союзу, суд, вирок, довгі роки заслання. Лише за чотири роки до здобуття Україною незалежності Олеся Шевченка звільнила система, проти якої він боровся усе своє життя.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Люди як код нації

16 хвилин - Україна 2024

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Сергій Качмар

В ролях Сергій Погонець Світлана Погонець

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Кінопроби

9 хвилин - Україна 2014

Жанр Соціальний

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Роман Волчак

В ролях Максим Малинов Ніоза Губанова Ольга Ефременко Роман Волчак Стас Ермакович

У пошуках ідеального героя для свого нового фільму режисер опиняється на межі творчої кризи. Втративши віру у звичні методи, він наважується на крок, який змінить не лише його роботу, а й його самого — вирушає до Будинку дитини, щоб провести там кінопроби.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Афганець

106 хвилин - Україна 1991

Жанр Бойовик

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Володимир Мазур

В ролях Петро Ярош Максим Дрозд Андрій Кашкаров

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Зустріч

11 хвилин - Україна 2016

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Жанна Озірна

В ролях Михайло Понцель Толу Сівебукола

Військовий конфлікт змушує Ігоря переїхати до іншого міста на мирній території. Тут він знаходить надію на стосунки і нове життя. Але від війни не так легко втекти.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Іван та кобила

64 хвилин - Україна 1992

Жанр Комедія

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Володимир Фесенко

В ролях Анатолій Лук'яненко Ірина Дорошенко Андрій Подубинський Іван Гаврилюк Михайло Ігнатов Володимир Костюк Людмила Лобза Валентин Макаров О. Огли

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Троянський спас

77 хвилин - Україна 2004

Жанр Трагікомедія

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Олександр Денисенко

В ролях Анатолій Гнатюк Любов Богдан Олександр Денисенко Олексій Пєтухов Валерій Легін Володимир Ніколаєнко Олексій Паламаренко Галина Симоненко Сергій Голопатюк

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Серце

4 хвилин - Україна 2015

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Дар'я Ліліна

В ролях Надія Власюк Димитрій Алавідзе

Покинута хлопцем дівчина хоче покінчити життя самогубством і потрапляє в таємний світ, де за її розбите серце береться лікар К. Лігарін.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Віталій Хало

Актор

Олександр Ткачук

Актор

Онлайн кінобаза України