Фільм натхненний есеєм Вірджинії Вульф (1882-1941), написаним у 1940 році, в якому вона описує жахіття, пережиті цивільним населенням під час лондонського бліцу. Режисер малює картину сучасного Києва, як місця, де продовження повсякденної діяльності в екстремальних обставинах вже саме по собі є актом спротиву. Ніжна і зворушлива симфонія міста, занурена у зловісний звуковий ландшафт.