За оповіданням Євгена Митька «Тепер я турок, не козак…».

Маріуполь. Довоєнне життя в невеличкому українському місті на березі Азовського моря. Сімнадцятирічні Фрося і Льончик кохаються першим палким коханням: мріють одружитися. Але Фрося українка, а Льончик єврей, дуже важко батькові дівчини породичатися з таким. Олексій Іванович добрий чоловік, але своєрідний православний вірянин. Як йому поступитися своїми переконаннями та пустити в сім’ю іновірця? Вагітність Фросі. Першій день війни. Льончик на фронт. Окупація. Розбомблений танцмайданчик, доноси, мародерство, фашистський терор стосовно євреїв, розстрілюють усіх, навіть дітей мішаної крові…