Сюжет картини розгортається у двох часових площинах – за наших часів і в 1930-х роках. Відомо, що Сталін дуже любив кіно. Якось, після перегляду «Золотої лихоманки» Чарлі Чапліна, він вирішив, що і радянська країна має розпочати видобуток золота – певна річ, силами політв’язнів. Начальником золотих копалень на Колимі було призначено сталінського кіномеханіка, котрий так завзято розпочав роботу, що став робити з добутого золота кулі і отримав за це орден Леніна.

Минуло понад 70 років. Якось під час прогулянки парком молодий журналіст Микола Воротницький натрапив на труп відомого бізнесмена і політика. Поряд з тілом лежав орден Леніна, а саме вбивство було скоєно золотою кулею. Незалежне розслідування приводить журналіста до справжнього вбивці – однак імені його він вирішує не оприлюднювати. У розголошенні викритої таємниці не може переконати навіть величезна грошова винагорода – мова вже йде не про гроші, а про етику.