Боротьба за українську свободу та незалежність триває щодня не лише на фронті, а й в українських містах і селах, окупованих росією. Там, де людина не має змоги взяти до рук зброю, але в неї лишається тільки воля, уява і власна позиція – утверджувати Україну там, де режим російської окупації, – з’являється ненасильницький спротив.

У фільмі – історії людей, які чинили спротив у Криму, Донецьку, Луганську, Новоазовську, Мелітополі, Херсоні, розповіді активістів таких рухів ненасильницького спротиву, як «Жовта стрічка» та «Зла Мавка», свідчення тих, хто досі перебуває в окупованих містах, але знаходить в собі мужність малювати жовто-сині прапори, розвішувати стрічки, поширювати плакати з українською символікою, зберігати українські традиції та навіть вчити української мови інших.

Ідея фільму – нагадати, що ми повинні пам’ятати про наших людей на тимчасово окупованих росією територіях і маємо за них боротись. Ми щиро сподіваємось, що голоси українців з окупації почують як в Україні, так і поза її межами.

У поліфонії голосів розгортається дискусія про дім. Про те, що робить домівку домом, своє – своїм, чуже – чужим. Чи є щось більше за дім? Якими звуками, кольорами та запахами він живе в пам’яті? 

Колективне й індивідуальне – голосами тих, хто втратив домівку через війну Росії в Україні. Асоціації, спогади, сенси: три літери, сотні речей між ними – дім.

Фільм входить до альманаху короткометражних фільмів «Українська Нова Хвиля. Ми є» (2025).

У зруйнованому Ізюмі, на Харківщині, гора Крем’янець стає «островом спілкування», де люди ловлять зв’язок, щоб поговорити з рідними після місяців російської окупації.

Фільм входить до альманаху короткометражних фільмів «Українська Нова Хвиля. Ми є» (2025).

Альманах-збірка короткометражних фільмів молодих українських режисерів і режисерок 2023–2024 років. До добірки увійшло 8 коротких метрів, серед яких — лавреати та номінанти Золотої Дзиґи та Кінокола, учасники Молодості, Docudays UA, Linoleum, Kyiv ISFF, Миколайчук Open, Івано-Франківського 4:3.

• l З минулого
• l Я померла в Ірпені
• l Моя ранкова рутина
• l Додаткові сцени
• l Чорничне літо
• l Алло, я на горі
• l Гуляю
• l Пластилинові мрії

«Українська Нова Хвиля» – проект презентації найкращих короткометражних фільмів українських режисерів-дебютантів поточного року. Започаткований Національним центром Олександра Довженка 2012 року, він щороку, представляє у всеукраїнському прокаті найкращі короткометражні дебютні роботи молодих українських режисерів, що пройшли селекцію та були відзначені на національних та міжнародних кінофестивалях.

«Я прокидаюся, потім медитую 1 годину і випиваю склянку лимонної води»... Ви бачили щось подібне в соціальних мережах? Режисер вирішив показати свій розпорядок дня. Той, з яким добровільно змушений жити, і той, який також допомагає йому досягати моїх цілей. З однією відмінністю – він 19-річний солдат української армії, який воює на найгарячішій лінії фронту у світі.

Фільм входить до альманаху короткометражних фільмів «Українська Нова Хвиля. Ми є» (2025).