Про Марка Львовича Тюльпанова, який розмовляв із квітами

Оцінка

Усе минулося – кохання, дружба, Що Бог подарував нам уві сні. Тоді і Дух сильніше занедужив, Почувши безнадійливе «Засни!». «Прокинься, час!» – так хочеться кричати, Хоч досі ти піднятись не зумів. І лиш Надію так ніхто й не змиє – Ні сильний дощ, ні безтурботний сніг.

Рейтинг

Кінокритиків: 10, Глядачів: 9