Одеса вважається центром кримінального світу, тому так і манить до себе бандитів, злодіїв і мафію, які не дають мирного життя звичайним жителям.

Гліб Мечников – начальник карного розшуку Одеси. Живе за принципом: мені все можна, це моє місто, це мої бандити, закон – це я. Єдина людина, поряд з якою Мечников може бути тонким і вразливим – його шістнадцятирічна донька Христина, яку він виховав один.

Гліб не може спокійно сприймати створені обставини й береться захищати мешканців свого рідного міста. Герой самодостатній, місцями жорстокий і ні за що не поступиться своїми принципами. Мечникову властива рідкісна харизма, яка так і вабить жінок.

Віра і Олег – подружня пара. Сім'я Лапіних разом вже сімнадцять років. Вони виховують прекрасних дітей: дочку-підлітка і маленького сина. Може скластися враження, що раз чоловік і жінка так довго в шлюбі, то ніяких скелетів у шафі в них немає. Але насправді Олег і Віра відчувають один до одного недовіру, у відносинах все частіше прослизає холод. Якось раз на пікніку з друзями трапляється неприємний інцидент, який викликає бурю пристрастей. Всі похмурі таємниці героїв потроху починають відкриватися.

Низка несподіваних подій ще більше спричинить приховані конфлікти подружжя, які роками не могли вирватися назовні. Усі недомовки і взаємні претензії почнуть вихлюпуватися. Пара буде аналізувати власні відносини і спробує згадати, з яких причин вони колись давно вирішили бути разом, і чому віддали перевагу одне одному як другі половинки. У Віри й Олега непрості та суперечливі характери. Ці люди робили за своє життя досить багато поганих вчинків. Але на це, як пізніше з'ясовується, у них були зрозумілі причини. Героям буде неймовірно важко розібратися в своїх відносинах і в почуттях. Вони намагаються бути максимально відвертими одне з одним.

Неля – власниця музею-садиби народно-побутового ужитку «Омелькова хата» в селі Козубівка Полтавської області. Неля разом зі своїм чоловіком Олександром  допомагають адаптуватися в селі переселенцям, що рятувалися від бомбардувань та обстрілів у Харкові. Вони стають один для одного друзями.

Через війну, Неля дуже боїться голоду, тому щоб переселенці з Харкова могли себе прогодуватися, вона дає їм великий  город з посадковим насінням, на якому вони саджають картоплю та овочі.

З часом стає зрозуміло, що переселенці з міста не готові до важкої фізичної роботи на городі, адже сподіваються, що війна скоро закінчиться. Без догляду посаджений врожай починає псуватися.

Чи вдасться їм знати компроміс, врятувати город і свої взаємовідносини?

За однойменним оповіданням Василя Шукшина.

Сільський хлопець після трьох років ув’язнення нарешті виходить на волю.