Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Три товариші

6 хвилин - Україна 2021

Жанр Драма Екранізація

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Михайло Гусак

Хвора Пат згадує перший візит Роббі — раптового зустрічного, який за короткий час став кимось ближчим, ніж друг...

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Мені начхати на ваш матан!

20 хвилин - Україна 2005

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Богдана Смирнова

В ролях Оксана Рекуненко Олег Зайцев Катерина Яковенко

Розповідь про складні й заплутані стосунки підлітків. Головна героїня Катя настільки збентежена тим, що її найкращий друг і найкраща подруга стали парою, що мерщій хапається за першу-ліпшу нагоду закрутити роман.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Далі

62 хвилин - Україна 2022

Жанр Документальний Драма

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Артем Григорян

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Таємниці Києво-Печерської Лаври. Фільм 2. Атеїзм

32 хвилин - Україна 2001

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Микола Ільїнський

Фільм присвячено складним етапам історії атеїзму. Подано портрети визначних атеїстів – Вольтера, Дарвіна, Маркса, Леніна, Гітлера.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Битва мемів

59 хвилин - Україна 2024

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Христина Браславська

В ролях Софія Піскун Аліна Ковальська Валерій Щербаков Михайло Бондаренко Михайло Ткаченко (II)Євген Пашковський Олена Козакевич Дмитро Крючков (II)Іван Лапицький

У сучасному світі меми – не просто розвага. Вони можуть визначати нашу реальність. А українські меми повномасштабної війни – унікальне явище. Його вивчають навіть дослідники зі Стенфордського університету.

Автори фільму поспілкувалися з авторами найвідоміших мемів і з’ясували, як вони відважилися на жарти у найтемніші часи. Український дипломат розказав як за допомогою мемів виборював зброю для України. Засновник наймасовішого мем-ком’юніті у Твіттер привідкрив завісу того, як меми наносять удар не лише на інформаційному, а й реальному фронті. З провідними вченими України та світу автори переосмислили роль мемів в українському опорі в найдраматичнішій війні 21 століття.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Запах осені

92 хвилин - Україна 1993

Жанр Мелодрама

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Віктор Ноздрюхін-Заболотний

В ролях Нелє Савиченко-Клімене Андрій Смоляков Олександр Панкратов-Чорний Ірина Шмельова Олена Амінова Ернст Романов Аурелія Тамуліте

Фантастична історія смерті молодої жінки.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Прєподи

Україна 2019

Жанр Комедія

Режисер Наталія Пасеницька

В ролях Ірина Андреєва Марія Крушинська Олександр Рудько Анатоль Фон-Філандра Тетяна Степченкова Любляна Фенчак Катерина Шевченко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Консультант

Україна 2019

Жанр Мелодрама Детектив

Режисер Олег Туранський

В ролях Олексій Морозов Аліна Сергеєва Єлізар Назаренко Павло Вишняков Олеся Жураківська Павло Харланчук Артур Логай Дмитро Соловйов Анна Ареф'єва

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Острів любові

Україна 1995

Жанр Драма Екранізація

Режисер Олег Бійма

В ролях Вікторія Малекторович Олексій Богданович Нонна Копержинська Юрій Розстальний Йосип Найдук Володимир Терещук Михайло Голубович Людмила Травнікова

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Сповідь

22 хвилин - Україна 2015

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Галина Лаврінець

Про складну долю митця у сучасному світі. Художник-живописець Володимир Кальненко повертається в Україну. До того, проживаючи у Петербурзі, він був визнаним митцем, мав широке коло спілкування, гроші, майстерню. Та буденність життя все змінює. Залишається лиш одне – малювати, допоки Господь дає на те сили...

Фільм входить до альманаху документальних короткометражних фільмів Портрети.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Олександр Білера

Актор

Данила Стельчанка

Актор/Акторка

Онлайн кінобаза України