Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

10 хвилин - Україна 2012

В ролях Ганна Тиха Юлія Ткаченко Олег Загородній Ярослав Пасічник Віктор Ліщинський Владислав Кірякулов Римма Зюбіна

Аня і Ліза вчаться в одній із середніх шкіл Києва. Коло їхніх занять досить звичне – вони п’ють каву, нишком курять сигарети, мріють про хлопців і дуркують. Одного разу Аня, побившись об заклад із подругою, виходить до парку повністю гола, лише в самому пальті, і розкривається перед сусідом, що вигулює собаку.

Хлопець забув про цей інцидент, щойно сів до свого шикарного авта. На нього чекає блискуча кар’єра за кордоном і ще безліч таких дівчат. Для Ані цей вибрик теж минув без сліду. Майже… Бо тепер, роблячи фізкультурні вправи, вона лічить англійською.

Фільм входить до циклу ігрових короткометражних фільмів Україно, goodbye!

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Майкредіт

Україна 2018

Жанр Реклама

Режисер Олексій Новіков (IV)

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Лист

20 хвилин - Україна 2016

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Альона Капоріна

Якщо життя пройшло, кохана дружина чотири роки як померла, а діти далеко, як і для чого жити далі? Цим питанням задається кожен день герой фільму – сімдесятирічний вдівець Павло Омелянович, поки одного разу не отримує лист...

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Хлопчик-Вибір

4 хвилин - Україна 2012

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Андрій Балан

В ролях Василь Сірий

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Любов і риби

9 хвилин - Україна 2020

Жанр Мелодрама

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Мирослава Клочко

В ролях Соломія Кирилова Денис Лукін

Історія кохання між продавчинею риби й хлопцем у в'язниці. Тепер усе, що їм залишається – це мріяти одне про одного.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Сусіди

5 хвилин - Україна 2017

Жанр Трилер

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Марія Крива

В ролях Ірина Миронюк Ангеліна Кірдей Дмитро Павлович

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Українські німці. Повернення

30 хвилин - Україна 1995

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Анатолій Федоров

Другий фільм із серії «Народи України: минуле, сучасне, майбутнє».

Стрічка розповідає про історію виникнення німецьких поселень в Україні, взаємовпливи культур німецького та українського народів, про репресії, яких зазнали німці за часів сталінізму, про реалії їх сьогоднішнього буття, після повернення в Україну.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Голос тихої безодні

2017 хвилин - Україна 2019

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Маркіян Мірошниченко

В ролях Оксана Боса Кирило Горолюк Олекса Городенко Алік Старшой

За мотивами п’єси Неди Нежданової.

Пронизлива і парадоксальна історія про дівчину, яка пережила репресії та голод 1933-го.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

П'ята річниця незалежності України

Україна 1997

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Рафаїл Нахманович

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Автопортрет

4 хвилин - Україна 2011

Жанр Документальний Експериментальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Наталія Ільчук

Історія одного життя в коротких епізодах. Навіть автомобіль може мати власну біографію.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Марія Кобеза

Акторка

Онлайн кінобаза України