24 лютого в Україні розпочалась повномасштабна війна. Її заручниками стали не лише люди, а й тварини. В мирний час про них могли подбати, проте під час обстрілів, авіаударів та окупації ворожими військами рятувати тварин було майже неможливо. Люди в паніці кидали свої домівки та зачиняли квартири разом з домашніми улюбленцями. Притулки залишались без зв’язку, світла та води. Тварини гинули від голоду, спраги, уламків снарядів, кульових поранень, та розриву серця під час вибухів. Проте навіть під час війни є ті, хто зміг врятувати беззахисних чотирилапих: це працівники притулків, які понад місяць окупації російськими військами жили разом зі своїми підопічними, це волонтери, які вивезли напівживих собак, покинутих на вірну смерть, це об’єднання небайдужих, які попри вуличні бої та заміновані будинки рятували тварин з перших днів війни й продовжують це робити.

Цей фільм показує, як війна нищить усе живе на своєму шляху, але завдяки героїчним вчинкам людей, які зовсім не вважають себе героями, наперекір смертям дають шанс на нове життя.

Фільм про депортованих українців із Закерзоння у 1945-46 роках, які поселилися в с. Терновиця, Івано-Франківської області та були активними вірянами переслідуваної на той час Української Греко-Католицької Церкви.

Це фільм виклик, який бере за живе, бо у ньому відображено трагічні події депортації українців із Закерзоння.

І частина – Евакуйовані назавжди
II частина – Переслідувана правда