Фільм 17 з кіноциклу Невідома Україна. Нариси нашої історії.

Розквіт Київської Русі за часів князювання Ярослава Мудрого. Показ на мультиплікаційних мапах Київської держави XІ століття і походів князів на Царгород.

У центрі сюжету – сімейство глави «курячої імперії» Миколи Орлова. Грандіозне святкування ювілею Орлова, на яке один із друзів його юності Володимир Сухов приїхав з дочкою Сонею, закінчується «сюрпризом» – спробою вбивства іменинника. Під підозру потрапляють всі члени величезної сім'ї Орлових, які майстерно ховають за фасадом благополуччя взаємну неприязнь і бажання отримати гроші Миколи.

Дивом виживши, Орлов виявляє, що вже не контролює ні бізнесу, ні близьких. Він ставить за мету розкрити цю «змову», однак у Сухова, якого він обирає правою рукою в цьому розслідуванні, є і свої, таємні мотиви увійти в довіру до Миколи. У той же час, Соні належить дізнатися, що насправді ховається за картиною «багатою і красивою» життя Орлових...

Співробітник німецького посольства раніше запланованого повертається з відрядження в свою квартиру.

Дружини немає, вона у коханця. Син, хлопчик 11 років, під наглядом сусідки. Несподівано у сина трапляється напад апендициту, і його відвезли до лікарні. Телефон дружини не відповідає. Герой здогадується, де вона може бути, і прямує до ресторану. До нього підсідає молода жінка років 30, яку він приймає за повію. Але в підсумку жінка підсипає йому в келих снодійного і в буквальному сенсі викрадає нашого героя, везучи його в заміський будинок своєї подруги на викраденому нею автомобілі. Вранці, проспавшись, герой виявляє себе прикутим наручниками до ринви. Пізніше з'ясовуються і мотиви поведінки жінки. У неї тяжко хвора єдина дитина. Потрібна термінова дорога операція. У клініці їй сказали, що треба чекати черги або шукати гроші для лікування за кордоном. А вона не хоче чекати. Її умови жорсткі – якщо до вечора її дитини не відправлять за кордон на лікування, вона вб'є заручника.

Жінка середніх років Олена – слідча в райцентрі, її колишній чоловік – начальник районного управління поліції. Вони розлучились після того, як Олена застала чоловіка в обіймах іншої жінки. Розставання було не  легким, зрада боляче ранить. Стосунки між колишніми чоловіком і дружиною досить напружені, зустрічаються нечасто, однак інколи доводиться. Тепер Олена самотужки виховує доньку Віку. 

Після вступу до вишу дівчина має переїхати до міського центру й оселитись у гуртожитку.  Олена дізнається, що у містечку орудує серійний маніяк, тож вирішує поїхати разом з дочкою, подивитися, як вона влаштується, і тільки тоді повертатися додому. Проте все йде не за планом. Короткочасна поїздка закінчується тим, що Олена переводиться у районний центр, якомога далі від колишнього чоловіка.

Жінка рішуче налаштована на успіх. Використовуючи знання в області психології, вона успішно розслідує справи. Завдяки наполегливій праці та високому професіоналізму вона заслуговує повагу нових колег. Однак не обійшлося без інтриг як у робочих, так і особистих стосунках.

Фільм розповідає історії про виживання у гетто і тих, хто переховувалися від окупантів.

Герої стрічки зараз живуть у Києві, Дніпрі та Одесі, де відбувалося фільмування. Вони вижили, а також стали свідками масових розстрілів, що відбувалися, за даними дослідників, приблизно в п'яти тисячах локацій по всій Україні. В кожного з героїв загинули близькі люди. Батьки, брати, сестри, кохані. В кожного було єдине завдання в ці страшні роки – вижити. Вся зібрана у фільмі мозаїка страшних спогадів – це частини історії про виживання.