Чи можна затримати вбивцю без єдиного пострілу, зловити втікача без гонитви, заарештувати злочинця без бійки?

Низка зворушливих детективних історій у серіалі «Відділ 44». Його герої – не найкращі кулаки, а кращі уми. І кожен – найкращий у своїй спеціальності. Вони не менти – не крадуть, чи не підкидають докази. Вони справжні нишпорки – компетентні, чесні, сучасні. Їхній девіз – «Спочатку подумай».

Проект розповідає про прагнення громадян жити в умовах, наближених до людських. Серіал будується на сюжетах сімдесятирічної радянської кіноперіодики, але їх тематика присвячена взаємовідносинам людей один з одним та суспільством.

Серіал нагадає про дивні поняття «громадське харчування» і «дефіцит», розповість про безнадійно програну боротьбу за тверезість, покаже будні і свята «пересічної радянської людини». Серіал про дивовижні дрібниці життя «тієї країни», про надзвичайно кипуче неформальне буття «гомосоветікуса», яке приймало як драматичні, так і комічні форми в залежності від обставин і стану самого суспільства. Командарми і геніальні інженери, космонавти і актори, політичні діячі і їхні опоненти, співаки і талановиті пройдисвіти залишили слід в історії і створили «щось», що перейшло у спадок нашому поколінню. Дякуючи або всупереч цьому «щось» і буде визначаться свідомість наших співвітчизників на багато років наперед.

У основі фільму – відеосвідчення про Голокост, зібрані Фундацією «Shoah» в Україні. люди, які вижили в 1941-1942 роках, розповідають в інтерв'ю, як їм вдалося врятуватися від неминучої загибелі.

Одна з героїнь фільму тернополянка Ірина Максимів, якій у часи тих подій було 11 років, розповідала, як її сім'я допомагала вижити євреям. Під час війни її батьки дев'ять місяців переховували в погребі власного будинку на території німецького генштабу 16 євреїв. За це їх визнали праведниками народів світу. Спогади Ірини Максимів режисери записали в 1994 році в Тернополі. У розмові з нею Стівен Спілберг зізнався, що дуже вражений благородністю її сім'ї.