За п’єсою Володимира Винниченка «Натусь».

Молодий учений Роман Віталєвич Возій займається науковою діяльністю, прагне стати професором. Заважають складні стосунки з дружиною, Христею Парменівною, котра постійно вимагає грошей, шантажує та маніпулює чоловіком через любов до їхнього шестирічного сина Натуся. Роман щиро закохується у акторку Ольгу. Вона відповідає йому взаємністю і… Але сильнішим понад усе є батьківський інстинкт.

   Сценаристу По Любовскі нічого не заважає написати крутий сценарій. Окрім відсутності цікавих ідей та сусіда-громили з істеричною дружиною. По Любовскі вже кілька разів отримував зірку на Алеї в Голлівуді – в уяві, та цілком реальні синці на обличчі: через шум по ночах від друкарської машинки, що заважав спати сусідам.

   Зробивши алкогольно-наркотичний запас, По Любовскі наважується на рішучий крок – раз і назавжди перетнути межу безслав’я. Він випадково демонструє хрущовську «кузькіну мати» – вбиває таргана на столі. Миттєве осяяння виявляється потужнішим за міфічну радянську бомбу. Герої По Любовскі будуть діяти-крокувати. Ніяких додаткових описів – тільки взуття і кроки.

   Проте, чи замислювався хтось, як крокує Бос Мафії? Чи як крокує зрадлива дружина? По Любовскі доводиться перевтілюватися – самому виходити за межі комфортного існування сценариста-невдахи з обмеженою фантазією. Коли дим цигарок з марихуаною розвіюється, а пляшка віскі добігає кінця - на столі перед По Любовскі лежить завершена детективно-комедійна історія. Перед очима сценариста майорить не тільки голлівудська зірка, а й щонайменше «Пулітцер».

   Радість всесвітнього визнання перериває сусід, що ломиться у вхідні двері. Хто відкриватиме їх? – Бос Мафії? Зрадлива дружина? Вчорашнього По Любовскі вже нема!