Незвичний погляд на революцію очима художників, працівників музеїв та кураторів, які намагаються зафіксувати стрімке сьогодення. Революція змінює соціальний і політичний ландшафт, але в першу чергу – реальний пейзаж. Центр жодної з європейських столиць давно не виглядав так, як нещодавній Майдан Незалежності. Він одночасно нагадував середньовічний карнавал і футуристичну фантазію. «Це тотальна інсталяція», – так Майдан у фільмі описує художник Олексій Сай. Як і на карнавалі, під час революції повсякденні предмети змінюють призначення. Між розфарбованих міліцейських щитів та атрибутів скинутої влади, вони раптом стають музейними артефактами.

Героями фільму є Олександр Ройтбурд, Павло Клубнікін, Олексій Сай, Іван Семесюк, Аліса Ложкіна та ін.

За однойменним романом Шолом-Алейхема.

Україна, 1905 рік. У невеликому єврейському містечку живуть в сусідніх будинках десятирічний Шимек і дівчинка Бузя. Незважаючи на юний вік, вони відчувають один до одного світле почуття кохання. Уява відносить їх від убогості життя в чарівну країну, де вони – принц і принцеса у своєму королівстві.

Минають роки, і Шимек покидає батьківський дім. У вирі життєвих перипетій він забуває про Бузю. Деякий час потому Шимек отримує листа від батьків, з якого дізнається про весілля Бузі. Хлопець повертається до рідного містечка. Він зустрічає постарілих батьків, а також Бузю, яка перетворилася за час його відсутності в статечну дівчину. Вона наречена, але не його, а іншого. Шимек розуміє, що перше кохання й досі живе в його серці...

Історія трагічної любові гетьмана Богдана Хмельницького до молодої польки Гелени Чаплинської.

Дія фільму розгортається починаючи з 1647 року і показує період повстання українського козацтва проти польської шляхти, яке спровокував чигиринський підстароста Данило Чаплинський, котрий, за відсутності Богдана Хмельницького, здійснив напад на його хутір у Суботові, викрав його дружину Гелену Чаплинську та побив його сина Тимоша.

Альманах українських короткометражних фільмів.

• Кров
• Мужицький ангел
• Сонет 132

Перша частина трилогії Моє дитинство.

За мотивами однойменного оповідання Нодара Думбадзе.

Історія про незбагненну силу крові, про її поклик. Головний герой, 11-річний хлопчик Нодар, втрачає батьків і постає перед вибором – жити з бабусею (матір’ю мами) або дідусем (батьком тата). Конфлікт щирих, справжніх, люблячих сердець розв’язується природним шляхом, який базується на взаємоповазі та захисті права вибору людини – дитини, яка дорослішає на очах...

Фільм входить до альманаху короткометражних фільмів Молоде українське кіно. Альманах №4.

Друга частина трилогії Моє дитинство.

За мотивами оповідання українського письменника Степана Васильченка «Мужицький ангел».

Дії відбуваються у Карпатському селі, головні герої – маленький хлопчик Івашко, 6 років і його матір Марія. Історія про один різдвяний вечір, в який у всіх на столі стоїть кутя з медом. Але у хаті наших героїв вона цього разу без меду, через це головний герой Івашко дуже засмучується і йде просити меду у святого ангелика.

Фільм входить до альманаху короткометражних фільмів Молоде українське кіно. Альманах №4.

Музична відео мініатюра для найменших – експериментальний мультфільм, який об'єднує різні техніки – лялькову, пісочну та водну (ебру) анімацію. Про дружбу, кохання та необхідність звертати увагу не лише на зовнішню привабливість: 

От така от штука –

Всім звірям наука: 

Ти на красу милуйся –

А розум – не втрачай!

За мотивами твору Торгні Ліндгрена «Джмелиний мед».

Двоє братів-гуцулів завжди ділили все на двох: матір, іграшки, право називатися найкращим, одну жінку, одного сина. Але в їхньому житті сталася подія, після якої вони не розмовляли 40 років. В їхнє провінційне містечко приїздить письменниця, яка читає в місцевому монастирі лекцію про святих та юродивих. Серед слухачів – дід, на ім'я Войтко. Письменниця поступово входить у життя Войтка та знайомиться з його братом. Вона стає сполучною ланкою між двома братами, сенс життя яких полягає в протиборстві: хто довше проживе й не потішить іншого своєю смертю.