Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Україна сьогодні № 2

Україна 1996

Жанр Хронікально-документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Сюзанна Шаповалова

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Відображення гір. Алтай

44 хвилин - Росія Велика Британія Україна 2016

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Олександра Марченко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Царствений кінь

56 хвилин - Україна 2007

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Сергій Лисенко (II)

Перший фільм пригодницької кінотрилогії «Із Табуретом через Гімалаї».

Вони покинули роботу. Попрощалися з коханими. Зібрали рюкзаки, перехрестилися – і поїхали на Схід. Вони побачили світ, який ніколи не покажуть на каналі Dіscovery. Вони пережили емоції, які неможливо забути. Вони зняли про це кіно.

Монголія. Вуличні вистави на площах міст і посеред пустелі Гобі. Від стійбища до стійбища, від юрти до юрти, на поїздах, джипах, мотоциклах, верблюдах, конях. Пішки. І всюди разом із ними – звичайний Табурет із звичайної київської кухні. Навіщо він потрібен?

Фільм другий: Тибет нелегал
Фільм третій: The Stool

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

П'ятниця

7 хвилин - Україна 2010

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Юлія Шашкова

В ролях Радислав Пономаренко Артем Мартинішин Андрій Петренко

П’ятниця – найкращий час для розваг.

Фільм входить до альманаху українських короткометражних фільмів Мудаки. Арабески.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 5

Любов і смерть поета Володимира Маяковського

68 хвилин - Україна 1991

Жанр Біографічний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Ігор Пономарьов Олександр Фролов (II)

Романтик і глашатай революції, поет Володимир Маяковський.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Листи до Батька

18 хвилин - Україна 2016

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Олексій Тритенко

В ролях Зоряна Марченко Дмитро Суржиков Влад Задніпровський Сергій Дерев'янко Ігор Портянко Ольга Терещенко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Час гріхів

91 хвилин - Росія Україна 2008

Жанр Драма Кримінал

Режисер Павло Тупік

В ролях Костянтин Мілованов Олена Панова Ігор Савочкін Павло Трубінер Іван Марченко Леся Самаєва Олександр Бобков Любава Грешнова Вадим Полікарпов

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Рівновага

19 хвилин - Україна 2018

Жанр Драма Фантастика

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Устин Данчук

В ролях Микола Степаненко Андрій Богун Михайло Подгайний

Вчителя філософії починають переслідувати тривожні сни, що натякають на більш безрадісні перспективи його майбутнього. Він починає переживати екзистенційну кризу, але можливо це не просто депресія чи криза середньго віку, а вплив чогось таємничого. І можливо вже нічого не можна виправити...

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

ТАТО

Україна Білорусь 2019

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Лариса Артюгіна Марта-Дарія Клінава

Весна 2014. Російські регулярні війська увірвалися на територію суверенної України. Володимир Самоленко став одним з перших добровольців батальйону «Донбас» і загинув в бою. Його донька Оля намагається зрозуміти, чому її батько пішов на війну, якщо він так сильно її любив.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Щастя поруч

3 хвилин - Україна 2008

Жанр Анімація

Категорія Короткометражний анімаційний

Режисер Анастасія Любченко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Онлайн кінобаза України