Фільм 48 з кіноциклу Невідома Україна. Нариси нашої історії.

Пошук союзника Богданом Хмельницьким. Договір з турецьким султаном. Складні стосунки з Москвою. Переяславська Рада 1654 року – військовий союз двох незалежних держав. Юридична незалежність України від Речі Посполитої.

Адаптація франко-канадського телепроєкту «Un gars, une fille».

Леся і Рома живуть разом, кохають одне одного й намагаються розібратися з проблемами, що виникають ледь не на кожному кроці. Серіал побудовано за принципом підглядання: глядач бачить реальних героїв Лесю та Рому, і слідкує за тим, як ці двоє закоханих винаходять свій рецепт сімейної ідилії.

Фільм починається із вихору 200-гривневих купюр та листів до «найдоброзичливішої істоти», «любої цикади й найдорожчої мурашки» Михайла, «багатшого за царів усього світу, вільнішого, ніж сатрапи». Ми не знаємо чиї ці листи, але вони цікаві усім, бо вони – про життя і смерть, про вірність і зраду, про бідність і багатство, про милостиву любов і руйнівну ненависть.

Гомінкими проспектами сучасного мегаполісу босоніж іде нікому не видимий дивак у вовняній свитці з торбою через плече. Крізь його прозорість пролітає молодь на самокатах, моноколесах, роликах… У чарівні образи природи, озвучені листами, вплітаються епізоди сучасних воєнних дій, минулих світових воєн, революцій, кріпацтва, гайдамацького руху…

Закадрові монологи виявляються прозорливими і відповідними кожному етапу історії України. Якомога довше ми тримаємо інтригу. Емблематика, використана Григорієм Сковородою, нарешті прояснює авторство монологів. Основні події життя народного улюбленця – у вільному викладенні школярам, студентам, екскурсантам… Все життя він тікав з посад. Його образ виникає серед юрби слухачів невидимо для них.Графічні сценки ХVIII століття розроблені художником С. Якутовичем. Зйомки в Переяславі, Чорнухах, Лохвиці…

В ПанІванівці (Сковородинівці), ми опиняємося перед дубом Сковороди, і перед плитою, на якій напис

МІРЪ ЛОВИЛЪ МЕНЯ, НО НЕ ПОЙМАЛЪ.

«Лови день» – повторював Григорій Савич.

Мови, якими він володів (староукраїнська, старослов'янська, латина, грецька, німецька) симфонічно вплітаються в ауру фільму.

Православні канти, думи з репертуару лірників, кобзарів XVII – ХVIII століть; пісні, мелодії Г. Сковороди, збережені у пісенній традиції (від «Наталки-Полтавки» Котляревського, до Ніни Матвієнко та до сучасних бардів) налаштують сучасного композитора на стилізацію.

У грудні 2022 року світ відзначатиме 300-річчя великого українського філософа.122 країни подали в UNESCO заявки на вшанування його пам’яті. ВРУ ухвалила постанову «Про відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди».