Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Іван Миколайчук. Посвята

77 хвилин - Україна 1998

Жанр Документальний Біографічний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Анатолій Сирих

Про життя і смерть актора Івана Миколайчука, легенди українського поетичного кіно. Фільм стилізований під вертепну різдвяну містерію: герої розповідають про себе за допомогою зіграних ними ролей.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Поріг

64 хвилин - Туреччина Канада Грузія Вірменія 2020

Жанр Драма

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Рузбег Ахбарі Фелікс Кальменсон

Вірменський режисер шукає локації для майбутнього фільму про історію руху ідей, на шляху він відкриває складні геополітичні реалії, які впливають на регіон.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Харків. Шпигунська історія

7 хвилин - Україна 2021

Жанр Анімація

Категорія Повнометражний анімаційний

Режисер Вікторія Грівіна Вікторія Іванова

Фільм розповідає вигадану історію Олега Мітасова, культового діяча міського фольклору в Харкові. Він спирається на конспіративні уяви 1990 -х років та витоки харківських графіті.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Музей історії Києва

26 хвилин - Україна 2012

Жанр Хронікально-документальний

Режисер Олена Завгородня (II)

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Чорнобиль – 2001. Заповіт

50 хвилин - Україна 2002

Жанр Документальний

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Роллан Сергієнко

Фільм починається кадрами зупинення Чорнобильської АЕС, а далі екранне відтворення наслідків Чорнобильського вибуху.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

1 вересня

7 хвилин - Україна 2022

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Євгеній Слупчук

В ролях Роман Кучерявенко

Фєдя – студент-першокурсник КПІ. Сьогодні в нього перший день в універі. Проте, прокинувшись серед лісу, хлопець виявляє, що вчора, в День першокурсника, щось явно пішло не за планом.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 8

Злочин без покаранння

9 хвилин - Україна 2022

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Андрій Любов

Фільм присвячений 25-річчю підписання Будапештського меморандуму, де країни-підписанти гарантували Україні збереження територіальної цілісності в обмін на відмову від ядерної зброї. У 2014 році, коли відбулася анексія Криму Росією, країни-підписанти визнали окупацію.

5 грудня 2019 року творча команда фільму здійснила інтервенцію в Одеському музеї сучасного мистецтва у вигляді незаконного встановлення експонату «Я хочу ще» в експозиції музею. Мета фільму та інтервенції – показати народу України та світовій спільноті, що спроби задобрити Росію та піти їй на поступки призведуть лише до нової агресії та нової окупації територій.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Sub Rosa

27 хвилин - Швейцарія Україна 2007

Жанр Комедія

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Гуґо Шер

В ролях Тетяна Коновалова Ігор Коршунов Валерій Жуков

Третій фільм з «Одескої трилогії» (2006-2008) – «Трамвай № 5», «Данс-макабр», «Sub Rosa».

Моряк підводного човна Руслан потай показує своїй коханій Марині «SUB ROSA», на якій тренувався. Мимоволі Марина приводить підводний човен у рух, і він занурюється. Двоє кохаються востаннє, поки запас повітря майже не вичерпається...

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Одна родина

Україна 2023

Жанр Мелодрама

Режисер Максим Мехеда

В ролях Таїсія-Оксана Щурук Андрій Ісаєнко Максим Самчик Олександр Ярема Ірина Мак Віктор Жданов Галина Корнєєва Володимир Голосняк Лариса Трояновська

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Вибори Голови ВР України

Україна 2001

Жанр Хронікально-документальний Кіносюжет

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Сюзанна Шаповалова

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Онлайн кінобаза України