Письменник, правозахисник, борець... Василь Стус став символом Українського Опору другої половини ХХ століття, він був одним із тих, хто вів непримиренну боротьбу за українську державність та національну ідею. Навіть у найтяжчі хвилини життя Василь Стус твердо вірив, що вернеться до народу своїм словом, що народ його почує. І його поезія залунала в Україні, її почули, в неї вслухаються.

...У січні 1972 року Василя Стуса заарештували. Він до останнього сподівався, що «за літературу» не судитимуть. Але йому інкримінували 14 віршів та 10 літературознавчих статей. Одну з них – «Феномен доби» – в суді переклали як «Феномен суток». Вона й сьогодні сприймається як пророцтво...

У цій трагедії надто багато темних плям. І щоб розібратися в ній, автор поспілкувався з учасниками військових дій, до аналізу того, що відбувається, він також залучив експертів найрізноманітніших компетенцій: від начальників штабів і командирів до адвокатів і людей, що беруть участь у пошуку загиблих.

У своїй стрічці автор відновлює хронологію подій: штурм Іловайська, вторгнення російських військ, деблокада, вихід з міста, і паралельно розповідає історії бійців, які були там і пройшли через багато, щоб повернутися додому. Брати Кондрашови брали участь в Іловайській операції з перших днів, пережили полон, а Сергій Коваленко, щоб його не знайшли бойовики, ховався серед трупів у морзі. Про те, як це було, глядач дізнається з розповідей самих бійців і кадрів з реконструкцією подій.