Фільми | Dzyga MDB

Скоро в кіно Зараз в кіно Архів Лауреати Золотої Дзиґи Всі

Життя Антона

100 хвилин - Італія Україна

Жанр Драма Комедія

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Юлія Мироненко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Другорядні люди

110 хвилин - Україна 2001

Жанр Трагікомедія

Категорія Повнометражний ігровий

Режисер Кіра Муратова

В ролях Наталія Бузько Сергій Четвертков Микола Седнєв Жан Даніель Філіп Панов Т. Гончаренко Ута Кільтер Валентина Рогульова Інга Дороніна-Сиромятнікова

Сторожиха Віра, злякавшись співмешканця-алкоголіка, що розбушувався, викликає лікаря. Той, намагаючись приборкати хулігана, випадково вбиває його. Щоб не спілкуватися з міліцією, Віра, яка проживає в будинку на пташиних правах, вирішує самостійно спекатися від трупа...

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 7

Вечеря

3 хвилин - Україна 2017

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Денис Брилінський

В ролях Дмитро Галило Іванна Шептицька Олександра Магдій

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Світ ловив мене, але не спіймав

36 хвилин - Україна 2020

Жанр Драма

Категорія Короткометражний ігровий

Режисер Юлія Сак

В ролях Олександр Мельник Роман Лінський Юлія Сак Віктор Коньяков Вікторія Гвоздій Віола Сєрая Олександр Гончаренко Петро Приступов

За основу стрічки взято ключові події із життя Григорія Сковороди.

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Хронічна хвороба людства

Україна 1995

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Євген Бєлкін

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Другий форум Українців

Україна 1997

Жанр Документальний

Категорія Короткометражний документальний

Режисер Володимир Артеменко

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Дарую Вам свято

23 хвилин - Україна 2004

Жанр Документальний Біографічний

Режисер Володимир Хмельницький

Фільм з кіноциклу «Обрані часом».

Фільм про життя та творчий шлях народного артиста Бориса Георгійовича Шарварка (1929-2002), режисера-постановника концертів, вистав, фестивалів, який успішно розвивав традиції українського народного свята.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Чотири кілери, три копи і наркобарон

50 хвилин - Україна 2021

Жанр Документальний Розслідування

Категорія Повнометражний документальний

Режисер Яків Любчич

Група кілерів нелегально перетинає український кордон. Безпечно й непомітно пересуватися територією країни їм допомагають двоє українських поліцейських.

За кілька тижнів наймані вбивці влаштовують стрілянину посеред білого дня в одному з елітних житлових комплексів столиці. Їхня жертва отримала не менше п’яти куль, але вижила і готує помсту. Жорстоку й криваву.

Це не гостросюжетний трилер, а реальність, у якій Україна виступає місцем з'ясування стосунків балканської наркомафії. І у цій історії чітко простежується поліцейський слід, який веде до вищого керівництва поліції.

Більше

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

«Євро-2012». Імідж України

30 хвилин - Україна 2012

Жанр Хронікально-документальний

Режисер Даніель Шевчук

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Мама 2

188 хвилин - Україна 2022

Жанр Драма

Режисер Тарас Ткаченко

В ролях Олеся Жураківська

Рейтинг

Кінокритиків: 0, Глядачів: 0

Останні рецензії

Марія Латарія

Фільм: Останній Прометей Донбасу

Оцінка

Я вважаю це фільмом, що має побачити кожен українець. Особливо - ті персонажі, що останнім часом дозволяють собі випади в бік працівників ДТЕК. Ось ці усі "А що, не можна швидше ремонтувати?" та інше. Можливо, переглянуте змотивує їх стулити пельки.

Читаючи новини про те, в яких складних і небезпечних умовах вони працюють, на які жертви йдуть, у твоїй голові складається одна картинка. Але після перегляду "Останнього Прометея Донбасу" туди додається стільки барв і деталей, що й осягнути складно.

За більше, ніж місяць, що велися зйомки як у Кураховому, так і на Курахівській ТЕС ДТЕК, команда закарбувала атмосферу прифронтового міста та людей, які там живуть. Їх стійкість, віра в "тут і зараз", а також любов до того, що вони роблять, надихає. А оптимізм і почуття гумору, з яким вони живуть щодня, часом навіть по-хорошому спантеличує. Як можна не втрачати ці почуття в собі, живучи в умовах, де буквально щохвилини твоє життя може увірватися? Ці люди доводять нам, що можна.

Сильно й цікаво спрацьовує поєднання документальних сцен у наші дні з уривками радянських компліментарних фільмів про Донбас і героїчні досягнення регіону завдяки не менш "героїчній" радянській владі. Тобто ми бачимо, як те, що колись з такою нелюдською патетикою будувалося, зараз із вбивчим цинізмом руйнується.

"Останній Прометей Донбасу" закарбовує в нашій пам'яті подвиги людей, які кожного дня, попри все, працюють для того, щоб у людей було світло та тепло. Дуже влучно сказав один із працівників станції в одному з епізодів: "Енергія та тепло ціною життя". І коли виникає бажання "розклеїтися", то згадка про такі приклади допомагає триматися та остаточно не полетіти кукухою.

Марія Латарія

Фільм: Мавка. Справжній міф

Оцінка

Що мені сподобалося:
акторський каст, у якому дали дорогу багатьом цікавим молодим акторам - для багатьох із них цей фільм став повнометражним дебютом;
відсутність у касті запрошених зірок, які не мають жодного досвіду в акторстві, але які б "привели" свою аудиторію до кінотеатрів;
неймовірна операторська робота Юрія Короля - фільм знято з величезною любов'ю до краси природи;
круто та нестереотипно прописані персонажі завдяки сценаристу Ярославу Войцешеку: їхня мотивація зчитувалися, діалоги були логічними, а від жартів (зокрема - про Поплавського) не хотілося затулити очі;
різноманітність музики в фільмі: тут ви почуєте як треки Kadnay в якості музичного супроводу сцени, так і пісні ХЗВ під гітару біля вогнища;
продакт-плейсмент, що був не настільки нав'язливим, яким він є в деяких українських фільмах: здається, поступово ми намацуємо золоту межу між доречністю та крінжем;
потенціал на закордонного глядача, закладений в деяких сценах: гадаю, вони там точно роти пороззявляють.

Що мені не сподобалося:
трохи нерозвинена сюжетна частина власне з експедицією, заради якої Борис Олександрович (В'ячеслав Довженко) зібрав студентів: на мою думку, вистачило б декількох додаткових сцен для кращого розуміння глядачем подій.

Висновок: "Мавка. Справжній Міф" - приклад того, як небайдуже й естетично можна читати класичну історію, перекладати її на мову сучасності та транслювати її на широку аудиторію як в Україні, так і за кордоном.

P.S. Мені не терпиться побачити нові проєкти з цими акторами. Бо якщо таким крутим був дебют, то що ж буде далі?!

Марія Латарія

Фільм: Дві сестри

Оцінка

Мене трошки ввів у оману термін "роуд-муві": я думала, що це буде не настільки тяжкий фільм, яким він виявився. Саме те, що треба дивитися в ніч із 1 на 2 січня цього року.

"Дві сестри" - один із цікавих, яскравих і болючих прикладів того, як іноземці насправді можуть відчути на собі те, що відбувається в Україні. Сюжет занурює їх поступово - від знайомства з Соломією (Марина Кошкіна) та її історією до життя людей поблизу лінії бойового зіткнення. Саме жанр "роуд-мові" якнайдієвіше зруйнував ілюзію "наївних ракушок", з якою вони їдуть до України. Бо, коли бачиш, що людина йде назустріч небезпеці з вайбами "Ой, та що там буде? Не настільки ж там все погано", то розумієш, що добром це не закінчиться.

Персонажі, з якими стикаються протягом свого шляху Яшміна та Малгожата, прописані насичено: у кожного з них є своя сила, прагнення жити у власному "тут і зараз", а також віра в правду. Якби не ці речі, то нам було б складно дожити аж до цих часів. Якби не ці речі, то було б майже неможливо дивитися в майбутнє.

"Дві сестри", на мою думку, є одним із багатьох фільмів про іноземний досвід в Україні під час повномасштабного вторгнення, що зняті, знімаються та будуть зняті. Робити такий контент ще довго буде важливо.

Бокс офіс

Персоналії

Діана Воронцова

Акторка

Онлайн кінобаза України