Валерія Мілова працює реставратором антикваріату в невеликому містечку. Не так давно дівчина збиралася заміж за Леоніда Фраппе, який працює разом з нею у крамниці свого батька Іллі. Але в якийсь момент Валерія вирішує, що ще не готова до заміжжя. Додатково до цього вона випадково стає свідком того, як її батько Микола приходить до ЗАГСу й уточнює деталі щодо розлучення без участі дружини. Після чого Валерія вдома розпитує батьків про те, чи вважають вони свій шлюб щасливим, не наважуючись розповісти всю правду про побачене.

Тим часом слідчі міста приходять до висновку, що в окрузі з'явився серійний маніяк, коли знаходять його чергову жертву. Вбивця має свій власний почерк, який і наводить на думку, що всі злочини зробив один і той же чоловік. Маніяк вбиває щонеділі, і його жертвами стають жінки приблизно одного віку. А ще душогуб залишає біля тіл шматки вінілової платівки, немов дотримуючись якогось ритуалу. Чергову жертву маніяка вдається виявити Валерії, коли вона потай стежила за своїм батьком. Дівчина спочатку вигороджує Миколи, не згадуючи про те, що він був присутній на місці злочину. Однак пізніше їй доводиться у цьому зізнатися, коли слідчий викриває її у брехні. При цьому в руки реставратора потрапляють шматки вінілової платівки, за допомогою яких органи правопорядку сподіваються вийти на слід серійного вбивці...

Дії відбуваються 70 000 років тому. Це історія про молодого митця Хлюпіка, який живе у зграї, де ніхто не бачить сенсу у мистецтві, бо перш за все треба займатися полюванням та виживанням.

Головний герой Хлюпік почувається невпевненим, оскільки він не такий, як всі у зграї – він дуже любить музичну справу і хоче цим займатися. Та попри все він слухається батька, та намагається таки стати мисливцем, щоб догодити йому. Для цього він тренується та навіть звертається до Шамана. У нього це не виходить, і він, врешті-решт, виказує всі свої справжні почуття. Його виганяють зі зграї. Хлюпік зустрічає "своїх" десь далеко в лісі. Зграя пригнічена через невдале полювання, ще й звинувачують Хлюпіка, мовляв, не вистачило людей, оскільки його не було з ними. Хлюпік підіймає їхній дух своєю музикою, зграя винаходить борщ, вдало полює та приймає Хлюпіка таким, який він є.